Правила гри в баскетбол
Перші правила гри в баскетбол сформулював американець Джеймс Нейсміт.
Вони складалися лише з 13 пунктів. З часом баскетбол змінювався, змін вимагали і правила. Перші міжнародні правила гри прийняті 1932 року на першому конгресі ФІБА, після цього вони багаторазово коректувалися і змінювалися, останні значні зміни внесені 1998 і 2004 року. З 2004 року правила гри залишаються незмінними. Правила гри дещо відрізняються в НБА і чемпіонатах, що проводяться під егідою ФІБА (Чемпіонати світу, Олімпійські ігри, Чемпіонати континентів, міжнародні та національні першості європейських клубів).В баскетбол грають дві команди, зазвичай по дванадцять осіб (як чоловіки, так і жінки), від кожної з яких на майданчику одночасно діють п'ять гравців. Мета кожної команди в баскетболі — закинути м'яч у кошик суперника і перешкодити іншій команді опанувати м'ячем і закинути його в кошик своєї команди. М'ячем грають тільки руками. Бігти з м'ячем, не ударяючи їм в підлогу, навмисно бити по ньому ногою, блокувати будь-якою частиною ноги або бити по ньому кулаком — порушення. Випадкове ж зіткнення або торкання м'яча стопою або ногою не є порушенням.Переможцем в баскетболі стає команда, яка після закінчення ігрового часу набрала більшу кількість очок. При рівному рахунку після закінчення основного часу матчу призначається овертайм (зазвичай п'ять хвилин додаткового часу), у разі, якщо і після його закінчення рахунок буде рівним, призначається другий, третій овертайм і т. д., до тих пір, поки не буде виявлений переможець матчу.За одне влучення м'яча в кільце може бути зарахована різна кількість очок:- 1 очко — кидок зі штрафної лінії;
- 2 очки — кидок з середньої або близької дистанції (ближче триочкової лінії);
- 3 очки — кидок з-за триочкової лінії на відстані 6м 75см (7м 24см в Національній баскетбольній асоціації);
Гра офіційно починається спірним кидком в центральному колі, коли м'яч правильно відбитий одним з гравців. Матч складається з чотирьох періодів по десять хвилин (дванадцять хвилин в Національної баскетбольної асоціації) з перервами по дві хвилини. Тривалість перерви між другою і третьою чвертями гри — п'ятнадцять хвилин. Після великої перерви команди повинні помінятися кошиками.Гра може відбуватися на відкритому майданчику і в залі висотою не менше 7 м. Розмір поля — 28х15 м. Щит розміром 180х105 см від стійки. Від нижнього краю щита до підлоги чи ґрунту повинно бути 275 см. Кошик представляє собою металеве кільце, обтягнуте сіткою без дна. Вона кріпиться на відстані 0,31 м від нижнього обріза щита. Встановлена стандартами ФІБА для чоловічих змагань окружність м'яча — 74,9-78 см, маса — 567—650 г (для жіночих відповідно 72,4-73,7 см і 510—567 г).
Порушення
Вони складалися лише з 13 пунктів. З часом баскетбол змінювався, змін вимагали і правила. Перші міжнародні правила гри прийняті 1932 року на першому конгресі ФІБА, після цього вони багаторазово коректувалися і змінювалися, останні значні зміни внесені 1998 і 2004 року. З 2004 року правила гри залишаються незмінними. Правила гри дещо відрізняються в НБА і чемпіонатах, що проводяться під егідою ФІБА (Чемпіонати світу, Олімпійські ігри, Чемпіонати континентів, міжнародні та національні першості європейських клубів). В баскетбол грають дві команди, зазвичай по дванадцять осіб (як чоловіки, так і жінки), від кожної з яких на майданчику одночасно діють п'ять гравців. Мета кожної команди в баскетболі — закинути м'яч у кошик суперника і перешкодити іншій команді опанувати м'ячем і закинути його в кошик своєї команди. М'ячем грають тільки руками. Бігти з м'ячем, не ударяючи їм в підлогу, навмисно бити по ньому ногою, блокувати будь-якою частиною ноги або бити по ньому кулаком — порушення. Випадкове ж зіткнення або торкання м'яча стопою або ногою не є порушенням. Переможцем в баскетболі стає команда, яка після закінчення ігрового часу набрала більшу кількість очок. При рівному рахунку після закінчення основного часу матчу призначається овертайм (зазвичай п'ять хвилин додаткового часу), у разі, якщо і після його закінчення рахунок буде рівним, призначається другий, третій овертайм і т. д., до тих пір, поки не буде виявлений переможець матчу. За одне влучення м'яча в кільце може бути зарахована різна кількість очок:
Гра офіційно починається спірним кидком в центральному колі, коли м'яч правильно відбитий одним з гравців. Матч складається з чотирьох періодів по десять хвилин (дванадцять хвилин в Національної баскетбольної асоціації) з перервами по дві хвилини. Тривалість перерви між другою і третьою чвертями гри — п'ятнадцять хвилин. Після великої перерви команди повинні помінятися кошиками. Гра може відбуватися на відкритому майданчику і в залі висотою не менше 7 м. Розмір поля — 28х15 м. Щит розміром 180х105 см від стійки. Від нижнього краю щита до підлоги чи ґрунту повинно бути 275 см. Кошик представляє собою металеве кільце, обтягнуте сіткою без дна. Вона кріпиться на відстані 0,31 м від нижнього обріза щита. Встановлена стандартами ФІБА для чоловічих змагань окружність м'яча — 74,9-78 см, маса — 567—650 г (для жіночих відповідно 72,4-73,7 см і 510—567 г). |
.svg)
Фоли
Тема: Основні правила гри. Повороти на місці.
Підготовча частина.Теоретичні відомості:Основні правила гри
Мета гри: В баскетбол грають 2 команди, в кожній з якої по 5 гравців. Мета кожної команди - закинути м'яч у кошик суперника та перешкодити іншій команді заволодіти м'ячем і закинути його у кошик. Переможцем гри стає команда, яка після закінчення ігрового часу четвертого періоду або, якщо необхідно, додаткових періодів набрала більшу кількість очок. Початок гри: Суддя розігрує спірний кидок в центральному колі (підкидує м'яч над центральним колом). Гравець, який найшвидше заволодів м'ячем починає гру. Ігровий час складається з 4 періодів по 10 хвилин з перервами по 2-3 хвилини. Між другим та третім періодами команди змінюються кошиками.1) Стройові вправи;2) Вправи на увагу;3) Різні види ходьби, бігу, стрибків;4) Загальнорозвиваючі, підготовчі, підвідні вправи;
Основна частина.Повороти на місці
Повороти можуть виконуватися як з м'ячем, так і без м'яча, для відходу від опікуна або приховування м'яча від вибивання або виривання.Гравець з м'ячем повертається в потрібному напрямі, переступаючи однією ногою навколо іншої, яку за правилами баскетболу не можна відривати від підлоги, щоб уникнути пробіжки. Весь тягар тіла переноситься при повороті на опорну ногу, яка є як би віссю обертання і тому звану осьової. Осьова нога під час повороту спирається на носок, який не зміщується, а лише розвертається у бік кроку.Центр ваги при цьому не повинен підніматися і опускатися. Руки можуть приймати різні положення, які визначаються ігровою ситуацією.Повороти виконуються як вперед, так і назад.
Можливі помилки:1) Відрив або зсув осьової ноги;2) Вертикальні коливання висоти центру тяжіння;3) Перенесення маси тіла на махову ногу;4) Випрямлення осьової ноги;5) Тулуб сильно нахилений вперед;6) М'яч не укритий тулубом від захисника.
Вправи для навчання:1) Виконання повороту стоячи на місці без м'яча;2) Те саме з м'ячем;3) І це разом з ловом м'яча на місці;4) І це разом з веденням м'яча, зупинками;5) Те саме з додаванням лову і передачі м'яча;6) Те саме з опором захисника;7) Естафети.
Поради від майстра з техніки пересувань:1) Виконуй зупинки і повороти швидко;2) Утримуй ноги на ширині плечей;3) Приховуй м'яч від захисника тілом;4) Переховуй м'яч від захисника тіло.
Заключна частина.
Привести організм у стан відносного покою.
Сучасні правила гри
Баскетбол - гра між двома командами по 5 гравців у кожній, які намагаються закидати м'яч у кошик команди супротивника. Гра починається з підкидання м'яча, і по 1 гравцю з кожної команди в стрибку борються за оволодіння ним. Гра складається з двох частин по 20 хвилин. Хронометрується тільки чистий час гри. Після кожного свистка судді час зупиняється. Після перерви команди міняються площадками. Якщо в основний час гра закінчується нічиєю, призначаються додаткові 5 хвилин для виявлення переможця. Підрахунок очків. За більшість влучень у кошик привласнюється 2 очка, при влученні зі спеціальної 3-очкової зони (6,25 м від кошика) дається 3 очка. Якщо кидок невдалий, то обидві команди борються за оволодіння м'ячем. У нападаючої команди є тільки 10 секунд на те, щоб перетнути центральну лінію після володіння м'ячем. Команда втрачає м'яч, якщо час прострочений, чи якщо м'яч відкинутий назад і перетнув при цьому центральну лінію. У команди є тільки 30 секунд на атаку і можливість зробити кидок по кільцю. Порушення і вільні кидки. За торкання, поштовхи, удари, і т.д. дається покарання. Гравці можуть відбирати м'яч у супротивника під час ведення м'яча, передачі, але без контакту. Гравцю, проти якого були порушені правила під час 3-х очкового кидка, дається 3 вільних кидки, під час 2-х очкового - 2 вільних. За кожне влучення присуджується 1 очко. Ведення м'яча. Гравець може вести м'яч тільки однією рукою, а не двома. Ведення може продовжуватися як завгодно довго, але не може початися знову, якщо гравець узяв м'яч двома руками. Тут вступає в дію правило "опорної ноги". Під ним розуміється, що гравець повинен однією ногою стояти на підлозі, але може пересувати іншу, при цьому в нього є тільки 5 секунд, щоб зробити передачу чи кинути по кільцю. У противному випадку, рефері визнає порушення, і м'яч переходить до супротивника. Є вийнятки. Якщо гравець збирається атакувати кільце, то він перед кидком може зробити два кроки після закінчення ведення. Площадка для гри. Кошик знаходиться на висоті 3,05 м. Кільце діаметром 45 см виготовляється з металу і прикріплюється до щита. На кільці кріпиться сітка, що затримує м'яч при влученні в нього, але дозволяє м'ячу вільно пройти й упасти. Для міжнародних змагань установлені наступні розміри площадки: довжина - 28 м, ширина - 15 м. Відстань до стелі повинне бути не менше 7 м. Інші правила якщо порушення відбулося не в момент спроби кидка, то команда вводить м'яч через бічну лінію напроти того місця, де порушення відбулося; якщо гравець з м'ячем заступив за лінію, що обмежує поле, м'яч вважається таким, що вийшов з гри;Якщо м'яч вийшов за лінію, вкидання робить команда, гравці якої не торкалися його останніми. 30 секундний відлік не починається знову, якщо гравець команди, що захищається, торкнувся м'яча; гравець не має права торкатися м'яча при його польоті вниз у напрямку кільця, так само як і заважати падінню м'яча зсередини кільця; очко зараховується, якщо час гри закінчилося, але м'яч у момент сигналу знаходився в повітрі; за неспортивну поведінку призначається 2 вільних кидки. СУДДІ І ЇХНІ ОБОВ'ЯЗКИ
5.1 Суддями є Старший суддя і Суддя, яким допомагають Секундометрист, Секретар, Помічник секретаря і Оператор 30 секунд.
5.2 На грі може бути присутнім Технічний комісар. Обов'язком Технічного комісара під час гри є спостереження за роботою Помічників суддів за секретарським столом і допомога Старшому судді і Судді в спокійному проведенні гри.
5.3 Судді і їхні Помічники повинні проводити гру відповідно до Офіційних Правил Баскетболу й офіційних інтерпретацій ФІБА, як визначено Всесвітньою Технічною Комісією ФІБА.
5.1. Немає необхідності підкреслювати, що Старший суддя і Суддя даної гри не повинні бути яким-небудь чином зв'язані з якою-небудь організацією, представленою на майданчику.
5.2 Судді, Помічники суддів чи Технічний комісар не мають права давати згоду на зміну Правил.
5.3. Форма Суддів (Старшого судді і Судді) складається з:
- сірої сорочки,
- чорних штанів,
- чорного баскетбольного взуття і чорних носків.
Для офіційних змагань ФІБА Помічники суддів за секретарським столом повинні бути однаково одягнені.
Ст. 6. Старший суддя: права.
6.1. Старший суддя перевіряє і схвалює все устаткування, використовуване під час гри.
6.2. Старший суддя визначає офіційний ігровий годинник і знайомиться із Секундометристом, Секретарем, Помічником секретаря й Оператором 30 секунд.
6.3. Старший суддя не дозволяє нікому з Гравців носити предмети, що становлять небезпеку для інших Гравців (дивися ст. 13.6.).
6.4. Старший суддя грає спірний кидок у центральному колі, починаючи половину, період чи додатковий час гри.
6.5. Якщо Судді розходяться в думці, чи повинне бути зараховане влучення, Старший суддя приймає остаточне рішення.
6.6. Старший суддя має право зупинити гру, якщо того вимагають обставини. Старший суддя має право визначити, що команді зараховується поразка "позбавленням права гри", якщо команда відмовляється грати після одержання на це вказівки Старшого судді, чи якщо команда своїми діями перешкоджає тому, щоб матч відбувся.
6.7. Наприкінці кожної половини і кожного додаткового періоду чи в будь-який інший час, коли визнає за необхідне, Старший суддя уважно перевіряє протокол, затверджує рахунок і підтверджує час, що залишається до закінчення гри.
6.8. Після будь-якої консультації з Технічним комісаром і/чи Помічниками суддів Старший суддя завжди приймає остаточне рішення.
6.9. Старший суддя має право приймати рішення з будь-яких питань, спеціально не обговореним у Правилах.
Ст.7 Судді: час і місце для прийняття рішень.
7.1. Судді мають право приймати рішення при порушеннях Правил на майданчику і поза ним.
7.2. Ці права починають діяти, як тільки Судді з'являються на майданчику, що повинно відбутися за двадцять (20) хвилин до часу початку гри, зазначеного в розкладі. Твердженням і підписанням протоколу по закінченні гри Старшим суддею закінчується зв'язок Суддів із грою.
7.3. Покарання за фоли, зроблені під час перерв у грі, виконуються так, як зазначено в ст. 5.3.
7.4. Якщо за 20 хвилин перед початком гри чи по закінченні ігрового часу має місце будь-яке неспортивне поводження Гравців, Тренерів, Помічників чи тренерів Супроводжуючих команду, Технічний комісар, якщо він присутній, чи Старший Суддя повинен направити повний рапорт у відповідну організацію, що повинна розібратися в тому, що сталося з необхідною строгістю.
Крім того, якщо таке неспортивне поводження відбулося в період між закінченням ігрового часу і підписанням протоколу, Старший суддя повинен відзначити цей інцидент у протоколі гри.
7.5. Жоден із Суддів не має права скасовувати чи брати під сумнів рішення, прийняті іншим Суддею в межах його обов'язків, встановлених у Правилах.
7.6. Коментарі
Якщо наприкінці половини, періоду чи додаткового часу гри виникають сумніви щодо точного закінчення ігрового часу (наприклад, Секундометрист забув зупинити ігровий годинник при порушенні, спірному м'ячі чи фолі), Судді повинні:
7.6.1. Негайно проконсультуватися один з одним, щоб визначити точний час, що залишилося дограти, коли:
7.6.1.1. М'яч був випущений з рук при спробі кидка з гри.
7.6.1.2. Відбулося порушення, спірний м'яч чи фол.
Якщо необхідно продовжити консультації, Старший суддя радиться з Технічним комісаром (якщо той є присутнім), а також із Суддями за секретарським столом.
Старший суддя є тією особою, що приймає остаточне рішення.
7.6.2. Якщо має бути додатковий період як результат виконання штрафного (штрафних) кидка (кидків), унаслідок фолу, зробленого одночасно чи безпосередньо з закінченням другої половини чи додаткового періоду, усі фоли, зроблені після сигналу про закінчення ігрового часу, але до завершення штрафного (штрафних) кидка (кидків) вважаються зробленими в перерві гри і караються згідно ст. 53
7.6.3. Якщо одна з команд подала протест на результат гри, Старший суддя повинен негайно повідомити про інцидент у відповідний повноважний орган.
Ст.8. Судді: обов'язки, коли відбулося недотримання Правил.
8.1. Визначення.
Недотримання Правил: будь-який фол чи порушення, зроблене Гравцем чи Тренером.
8.2. Процедура.
8.2.1. Коли зроблене порушення :
8.2.1.1. Суддя дає свисток і одночасно показує жестом зупинку годинника, змушуючи м'яч ставати "мертвим".
8.2.1.2. Потім Судді виконують відповідні жести, передбачені Правилами (див. Офіційні процедури).
8.2.1.3. М'яч передається супернику для вкидання згідно ст. 30.8.2.2. Коли зроблений персональний фол :
8.2.2.1. Суддя дає свисток і одночасно показує жестом зупинку годинника, змушуючи м'яч ставати "мертвим".
8.2.2.2. Потім Суддя вказує порушнику, що зроблено фол. Гравець, що порушив Правила, зобов'язаний визнати це підняттям вгору руки, але тільки якщо цього вимагає Суддя.
8.2.2.3. Після цього Суддя виконує процедури показу фолу секретарському столу, відповідно до Офіційних процедур.
8.2.2.4. Коли фол доведений до відома Секретаря, записаний до протоколу і піднятий покажчик фолу гравця, судді повинні продовжити гру згідно ст. 46.8.2.3. При неспортивному, дискваліфікуючому, технічному чи взаємному фолі Суддя повинен негайно показати відповідний жест для зупинки годин.
8.3. Коментарі.
8.3.1. Суддя не повинен давати свисток після кидка чи закинутого м'яча з гри.
8.3.2. Після кожного фолу чи рішення про спірний кидок Судді завжди міняються своїми місцями на майданчику.
Ст. 9. Секретар і Помічник секретаря: обов'язки.
9.1. Секретар повинен заповнювати протокол гри в такий спосіб:
9.1.1. Записати прізвища і номери Гравців, що починають гру, і всіх Запасних, котрі ввійдуть у гру. Якщо відбувається порушення Правил, що стосується списку складу команди, чи замін номерів Гравців, Секретар повинен якнайшвидше після виявлення такого порушення сповістити про це найближчому Судді.
9.1.2. Вести в хронологічному порядку зміну сумарного рахунку, записуючи влучення з гри і зі штрафних кидків.
9.1.3. Реєструвати персональні чи технічні фоли, призначені кожному Гравцю, і негайно повідомляти Старшому судді, коли кому-небудь із Гравців призначений п'ятий фол (для ігор 2 х 20 хвилин) чи шостий фол (для ігор 4 х 12 хвилин}. Секретар зобов'язаний реєструвати технічні фоли, призначені кожному Тренеру, і негайно інформувати Старшого суддю коли, у відповідності зі ст. 49.1.2. покарання Б, Тренер має вибути з гри.
9.2. Секретар зобов'язаний проінформувати сигналом Суддів про те, що одна з команд запросила хвилинну перерву. Секретар повинен записати хвилинну перерву до протоколу і повідомити Тренеру через Суддю:
9.2.1. Про другу хвилинну перерву (у першій половині) чи третій хвилинній перерві (у другій половині) для ігор 2 х 20 хвилин.
9.2.2. Про третю хвилинну перерву в кожній половині для ігор 4х12 хвилин.
9.3. Секретар також повинен:
9.3.2. Показувати кількість фолів, отриманих кожним Гравцем. Усякий раз, коли Гравець одержує фол, Секретар має підняти покажчик з цифрою, що відповідає числу фолів цього Гравця, і таким чином, щоб обоє Тренера чітко бачили покажчик.
9.3.3. Переконатися, що покажчик командних фолів добре встановлений на секретарському столі на краю, найближчого до лавки команди, що одержала сьомий (7) командний фол у половині гри (для ігор 2 х 20 хвилин) чи четвертий (4) командний фол (для ігор 4 х 12 хвилин) у момент, коли м'яч стає "живим".
9.3.4. Здійснювати заміни Гравців у відповідності зі ст. 31.
9.3.1. Подавати свій сигнал тільки тоді, коли м'яч "мертвий", ігровий годинник зупинений, і до того, як м'яч стане "живим". Звук сигналу Секретаря не зупиняє ігровий годинник і не робить м'яч "мертвим".
9.4. Помічник секретаря керує табло рахунку. У його функції входить і допомога Секретарю, але Помічник секретаря не повинен протидіяти виконанню функцій іншими Помічниками суддів. В усіх випадках розходження між табло рахунка і протоколом, що не можуть бути дозволені, пріоритет має протокол гри, і показання табло повинні бути виправлені.
9.5. Коментарі.
9.5.1. У випадку, якщо Гравець, що одержав 5 (6) фолів, не був проінформований про це, залишається на майданчику і продовжує брати участь у грі чи, пізніше, він повертається в гру, Суддя зобов'язаний негайно зупинити гру як тільки знайде помилку, але так, щоб жодна з команд не виявилася в невигідному положенні.
Якщо ця помилка виявлена Секретарем, Секретар повинен почекати першого моменту, коли м'яч стане "мертвим", і подати свій сигнал, щоб привернути увагу Суддів.
Ця ситуація є порушенням Правил Суддями і їхніми Помічниками, і в даній ситуації Гравець з 5 (6) фолами не карається.
Усі рішення, прийняті перед виявленням помилки і наступної зупинки гри (забиті очки, фоли, витрачений час і т.д.) залишаються в силі.
У цій спеціальній ситуації кожен додатковий фол, отриманий Гравцем, що має 5 (6) фолів, має бути записаний як персональний фол Гравця і покараний відповідним чином.
9.5.2. У випадку, якщо Гравець, вилучений із площадки за 5 (6) фолів, повертається на поле і бере участь у грі, це порушення карається технічним фолом і записується в протоколі Тренеру команди.
Крім того, кожен фол, отриманий цим Гравцем, що вже має 5 (6) фолів, повинен бути записаний як персональний фол Гравця і покараний відповідно.
9.5.3. Під час запису в протоколі наростаючого рахунка можуть бути допущені наступні значні помилки:
9.5.3.1. Забито три очки, але тільки два додано до рахунка.
9.5.3.2. Забито два очки, але три додані до рахунка.
Якщо помилка в протоколі виявлена Секретарем під час гри, він має почекати першого моменту, коли м'яч стане "мертвим", подати свій сигнал і привернути увагу Суддів, щоб виправити свою помилку.
Якщо помилка виявлена після закінчення гри, коли протокол перевіряється Старшим суддею, але перед тим, як його підписали арбітри, Старший суддя повинен виправити помилку і, можливо, остаточний результат зустрічі, якщо на нього вплинула помилка. Якщо помилка виявлена після того, як підписаний протокол Старшим суддею, помилка не може бути виправлена. Старший суддя повинен направити рапорт у повноважний орган, виклавши суть інциденту.
Ст. 10. Секундометрист: обов'язки.
10.1. Секундометрист зобов'язаний вести відлік ігрового часу і зупинок гри згідно Правил.
10.2. Секундометрист стежить за часом початку кожної половини гри і повідомляє Старшому судді про те, скільки часу залишилося до початку кожної половини гри, але повідомляє трохи раніше, ніж за три хвилини до часу початку кожної половини гри, для того, щоб Суддя міг проінформувати про це команди.
10.3. При викликаній перерві Секундометрист включає секундомір і дає сигнал Судді про витікання 50 секунд від початку перерви.
10.4. Секундометрист інформує дуже голосним сигналом про витікання ігрового часу кожної половини гри чи додаткового періоду.
10.5. Якщо сигнал Секундометриста не пролунав чи не був почутий, Секундометрист має використати всі можливі засоби, що є в його розпорядженні, щоб негайно повідомити Старшому судді про зупинку ігрових годин.
10.6. Сигнал Секундометриста змушує м'яч стати "мертвим", а ігровий годинник зупинитися (виключення: див. Ст. 23.3.).
Ст. 11
11.1.1. Включатися в той момент, коли гравець одержує контроль над "живим" м'ячем на майданчику.
11.1.2. Зупинятися в той момент, коли команда втратила контроль над м'ячем, і при цьому жодна цифра не повинна з'являтися на екрані.
11.1.3. Повертатися на початок відліку 30 секунд і включатися знову, але тільки тоді, коли Гравець починає контролювати м'яч на майданчику і починається новий період відліку 30 секунд.
11.1.3.1. Команді повинен бути наданий новий 30-секундний період, якщо гра зупинена через дії суперника (суперників) команди, що контролює м'яч.
11.1.3.2. Просте торкання м'яча суперником НЕ ДАЄ права на початок нового 30-секундного періоду, якщо та ж команда продовжує контролювати м'яч.
11.1.4. Пристрій 30 секунд має зупинятися, але не повертатися до початку відліку, коли:
11.1.4.1. М'яч вийшов за межі майданчика і вкидання здійснюється Гравцем тієї ж команди, що перед цим контролювала м'яч.
11.1.4.2. Судді перервали гру, щоб захистити травмованого Гравця команди, що контролює м'яч.
11.1.4.3. Гра зупинена через дії команди, що контролює м'яч.
Оператор 30 секунд зобов'язаний відновити роботу пристрою з часу його зупинки в той момент, коли Гравець тієї ж команди установить контроль над м'ячем на майданчику після вкидання. Та ж процедура відбувається й у випадку, коли гра зупинена через ситуації, згадані вище, і коли узята хвилинна перерва.
11.1.5. Пристрій відліку 30 секунд не повинен функціонувати, тобто на екрані не повинні з'являтися цифри, тоді, коли Гравець одержує контроль над м'ячем (новий період 30 секунд), і коли залишається грати менш 30 секунд ігрового часу,
11.2. Коментарі.
Якщо сигнал пристрою відліку 30 секунд звучить, але не почутий Суддями, Гравцями і Тренерами через гучні і напружені умови гри і, унаслідок цього, гра продовжується, Оператор зобов'язаний діяти таким чином:
11.2.1. Ігровий годинник повинен бути зупинений одночасно з пристроєм 30 секунд у тому випадку, якщо вони не працюють синхронно.
11.2.2. Оператор 30 секунд повинен негайно прийняти всі міри, щоб попередити Суддів (встати, розмахувати руками, наблизитися до бічної лінії і т.п.). Якщо після сигналу 30 секунд забитий м'яч у кошик чи призначений фол, м'яч не повинен зараховуватися і фол не записується, якщо тільки цей фол не буде технічним, неспортивним чи дискваліфікуючим, котрий повинний бути покараний.
11.2.3. Якщо пристрій 30 секунд не синхронізовано з ігровим годинником, і ігровий годинник не зупинений після сигналу 30 секунд, Старший суддя зобов'язаний визначити точний час, що пройшов до зупинки ігрового годинника. Якщо необхідно, Старший суддя має проконсультуватися із Суддею, Технічним комісаром (якщо він присутній) і Помічниками суддів за секретарським столом.
Однак остаточне рішення, коли ігровий годинник повинен бути включений, приймає Старший суддя.
11.2.4. Гра повинна відновитися вкиданням м'яча протилежною командою через межі площадки з точки, найближчої до того місця, де м'яч став "мертвим".
Тема: Основні правила гри. Повороти на місці.
Підготовча частина.
Теоретичні відомості:
Основні правила гри
Мета гри: В баскетбол грають 2 команди, в кожній з якої по 5 гравців. Мета кожної команди - закинути м'яч у кошик суперника та перешкодити іншій команді заволодіти м'ячем і закинути його у кошик. Переможцем гри стає команда, яка після закінчення ігрового часу четвертого періоду або, якщо необхідно, додаткових періодів набрала більшу кількість очок.
Початок гри: Суддя розігрує спірний кидок в центральному колі (підкидує м'яч над центральним колом). Гравець, який найшвидше заволодів м'ячем починає гру. Ігровий час складається з 4 періодів по 10 хвилин з перервами по 2-3 хвилини. Між другим та третім періодами команди змінюються кошиками.
1) Стройові вправи;
2) Вправи на увагу;
3) Різні види ходьби, бігу, стрибків;
4) Загальнорозвиваючі, підготовчі, підвідні вправи;
Основна частина.
Повороти на місці
Повороти можуть виконуватися як з м'ячем, так і без м'яча, для відходу від опікуна або приховування м'яча від вибивання або виривання.
Гравець з м'ячем повертається в потрібному напрямі, переступаючи однією ногою навколо іншої, яку за правилами баскетболу не можна відривати від підлоги, щоб уникнути пробіжки. Весь тягар тіла переноситься при повороті на опорну ногу, яка є як би віссю обертання і тому звану осьової. Осьова нога під час повороту спирається на носок, який не зміщується, а лише розвертається у бік кроку.
Центр ваги при цьому не повинен підніматися і опускатися. Руки можуть приймати різні положення, які визначаються ігровою ситуацією.
Повороти виконуються як вперед, так і назад.
Можливі помилки:
1) Відрив або зсув осьової ноги;
2) Вертикальні коливання висоти центру тяжіння;
3) Перенесення маси тіла на махову ногу;
4) Випрямлення осьової ноги;
5) Тулуб сильно нахилений вперед;
6) М'яч не укритий тулубом від захисника.
Вправи для навчання:
1) Виконання повороту стоячи на місці без м'яча;
2) Те саме з м'ячем;
3) І це разом з ловом м'яча на місці;
4) І це разом з веденням м'яча, зупинками;
5) Те саме з додаванням лову і передачі м'яча;
6) Те саме з опором захисника;
7) Естафети.
Поради від майстра з техніки пересувань:
1) Виконуй зупинки і повороти швидко;
2) Утримуй ноги на ширині плечей;
3) Приховуй м'яч від захисника тілом;
4) Переховуй м'яч від захисника тіло.
Заключна частина.
Привести організм у стан відносного покою.
Сучасні правила гри
Сучасні правила гри
Баскетбол - гра між двома командами по 5 гравців у кожній, які намагаються закидати м'яч у кошик команди супротивника.
Гра починається з підкидання м'яча, і по 1 гравцю з кожної команди в стрибку борються за оволодіння ним.
Гра складається з двох частин по 20 хвилин. Хронометрується тільки чистий час гри. Після кожного свистка судді час зупиняється.
Після перерви команди міняються площадками. Якщо в основний час гра закінчується нічиєю, призначаються додаткові 5 хвилин для виявлення переможця.
Підрахунок очків. За більшість влучень у кошик привласнюється 2 очка, при влученні зі спеціальної 3-очкової зони (6,25 м від кошика) дається 3 очка. Якщо кидок невдалий, то обидві команди борються за оволодіння м'ячем.
У нападаючої команди є тільки 10 секунд на те, щоб перетнути центральну лінію після володіння м'ячем. Команда втрачає м'яч, якщо час прострочений, чи якщо м'яч відкинутий назад і перетнув при цьому центральну лінію. У команди є тільки 30 секунд на атаку і можливість зробити кидок по кільцю.
Порушення і вільні кидки.
За торкання, поштовхи, удари, і т.д. дається покарання. Гравці можуть відбирати м'яч у супротивника під час ведення м'яча, передачі, але без контакту. Гравцю, проти якого були порушені правила під час 3-х очкового кидка, дається 3 вільних кидки, під час 2-х очкового - 2 вільних. За кожне влучення присуджується 1 очко.
Ведення м'яча.
Гравець може вести м'яч тільки однією рукою, а не двома. Ведення може продовжуватися як завгодно довго, але не може початися знову, якщо гравець узяв м'яч двома руками. Тут вступає в дію правило "опорної ноги". Під ним розуміється, що гравець повинен однією ногою стояти на підлозі, але може пересувати іншу, при цьому в нього є тільки 5 секунд, щоб зробити передачу чи кинути по кільцю. У противному випадку, рефері визнає порушення, і м'яч переходить до супротивника. Є вийнятки. Якщо гравець збирається атакувати кільце, то він перед кидком може зробити два кроки після закінчення ведення.
Площадка для гри.
Кошик знаходиться на висоті 3,05 м. Кільце діаметром 45 см виготовляється з металу і прикріплюється до щита. На кільці кріпиться сітка, що затримує м'яч при влученні в нього, але дозволяє м'ячу вільно пройти й упасти.
Для міжнародних змагань установлені наступні розміри площадки: довжина - 28 м, ширина - 15 м. Відстань до стелі повинне бути не менше 7 м. Інші правила якщо порушення відбулося не в момент спроби кидка, то команда вводить м'яч через бічну лінію напроти того місця, де порушення відбулося; якщо гравець з м'ячем заступив за лінію, що обмежує поле, м'яч вважається таким, що вийшов з гри;
Якщо м'яч вийшов за лінію, вкидання робить команда, гравці якої не торкалися його останніми. 30 секундний відлік не починається знову, якщо гравець команди, що захищається, торкнувся м'яча; гравець не має права торкатися м'яча при його польоті вниз у напрямку кільця, так само як і заважати падінню м'яча зсередини кільця; очко зараховується, якщо час гри закінчилося, але м'яч у момент сигналу знаходився в повітрі; за неспортивну поведінку призначається 2 вільних кидки. СУДДІ І ЇХНІ ОБОВ'ЯЗКИ
5.1 Суддями є Старший суддя і Суддя, яким допомагають Секундометрист, Секретар, Помічник секретаря і Оператор 30 секунд.
5.2 На грі може бути присутнім Технічний комісар. Обов'язком Технічного комісара під час гри є спостереження за роботою Помічників суддів за секретарським столом і допомога Старшому судді і Судді в спокійному проведенні гри.
5.3 Судді і їхні Помічники повинні проводити гру відповідно до Офіційних Правил Баскетболу й офіційних інтерпретацій ФІБА, як визначено Всесвітньою Технічною Комісією ФІБА.
5.1. Немає необхідності підкреслювати, що Старший суддя і Суддя даної гри не повинні бути яким-небудь чином зв'язані з якою-небудь організацією, представленою на майданчику.
5.2 Судді, Помічники суддів чи Технічний комісар не мають права давати згоду на зміну Правил.
5.3. Форма Суддів (Старшого судді і Судді) складається з:
- сірої сорочки,
- чорних штанів,
- чорного баскетбольного взуття і чорних носків.
Для офіційних змагань ФІБА Помічники суддів за секретарським столом повинні бути однаково одягнені.
Ст. 6. Старший суддя: права.
6.1. Старший суддя перевіряє і схвалює все устаткування, використовуване під час гри.
6.2. Старший суддя визначає офіційний ігровий годинник і знайомиться із Секундометристом, Секретарем, Помічником секретаря й Оператором 30 секунд.
6.3. Старший суддя не дозволяє нікому з Гравців носити предмети, що становлять небезпеку для інших Гравців (дивися ст. 13.6.).
6.4. Старший суддя грає спірний кидок у центральному колі, починаючи половину, період чи додатковий час гри.
6.5. Якщо Судді розходяться в думці, чи повинне бути зараховане влучення, Старший суддя приймає остаточне рішення.
6.6. Старший суддя має право зупинити гру, якщо того вимагають обставини. Старший суддя має право визначити, що команді зараховується поразка "позбавленням права гри", якщо команда відмовляється грати після одержання на це вказівки Старшого судді, чи якщо команда своїми діями перешкоджає тому, щоб матч відбувся.
6.7. Наприкінці кожної половини і кожного додаткового періоду чи в будь-який інший час, коли визнає за необхідне, Старший суддя уважно перевіряє протокол, затверджує рахунок і підтверджує час, що залишається до закінчення гри.
6.8. Після будь-якої консультації з Технічним комісаром і/чи Помічниками суддів Старший суддя завжди приймає остаточне рішення.
6.9. Старший суддя має право приймати рішення з будь-яких питань, спеціально не обговореним у Правилах.
Ст.7 Судді: час і місце для прийняття рішень.
7.1. Судді мають право приймати рішення при порушеннях Правил на майданчику і поза ним.
7.2. Ці права починають діяти, як тільки Судді з'являються на майданчику, що повинно відбутися за двадцять (20) хвилин до часу початку гри, зазначеного в розкладі. Твердженням і підписанням протоколу по закінченні гри Старшим суддею закінчується зв'язок Суддів із грою.
7.3. Покарання за фоли, зроблені під час перерв у грі, виконуються так, як зазначено в ст. 5.3.
7.4. Якщо за 20 хвилин перед початком гри чи по закінченні ігрового часу має місце будь-яке неспортивне поводження Гравців, Тренерів, Помічників чи тренерів Супроводжуючих команду, Технічний комісар, якщо він присутній, чи Старший Суддя повинен направити повний рапорт у відповідну організацію, що повинна розібратися в тому, що сталося з необхідною строгістю.
Крім того, якщо таке неспортивне поводження відбулося в період між закінченням ігрового часу і підписанням протоколу, Старший суддя повинен відзначити цей інцидент у протоколі гри.
7.5. Жоден із Суддів не має права скасовувати чи брати під сумнів рішення, прийняті іншим Суддею в межах його обов'язків, встановлених у Правилах.
7.6. Коментарі
Якщо наприкінці половини, періоду чи додаткового часу гри виникають сумніви щодо точного закінчення ігрового часу (наприклад, Секундометрист забув зупинити ігровий годинник при порушенні, спірному м'ячі чи фолі), Судді повинні:
7.6.1. Негайно проконсультуватися один з одним, щоб визначити точний час, що залишилося дограти, коли:
7.6.1.1. М'яч був випущений з рук при спробі кидка з гри.
7.6.1.2. Відбулося порушення, спірний м'яч чи фол.
Якщо необхідно продовжити консультації, Старший суддя радиться з Технічним комісаром (якщо той є присутнім), а також із Суддями за секретарським столом.
Старший суддя є тією особою, що приймає остаточне рішення.
7.6.2. Якщо має бути додатковий період як результат виконання штрафного (штрафних) кидка (кидків), унаслідок фолу, зробленого одночасно чи безпосередньо з закінченням другої половини чи додаткового періоду, усі фоли, зроблені після сигналу про закінчення ігрового часу, але до завершення штрафного (штрафних) кидка (кидків) вважаються зробленими в перерві гри і караються згідно ст. 53
7.6.3. Якщо одна з команд подала протест на результат гри, Старший суддя повинен негайно повідомити про інцидент у відповідний повноважний орган.
Ст.8. Судді: обов'язки, коли відбулося недотримання Правил.
8.1. Визначення.
Недотримання Правил: будь-який фол чи порушення, зроблене Гравцем чи Тренером.
8.2. Процедура.
8.2.1. Коли зроблене порушення :
8.2.1.1. Суддя дає свисток і одночасно показує жестом зупинку годинника, змушуючи м'яч ставати "мертвим".
8.2.1.2. Потім Судді виконують відповідні жести, передбачені Правилами (див. Офіційні процедури).
8.2.1.3. М'яч передається супернику для вкидання згідно ст. 30.8.2.2. Коли зроблений персональний фол :
8.2.2.1. Суддя дає свисток і одночасно показує жестом зупинку годинника, змушуючи м'яч ставати "мертвим".
8.2.2.2. Потім Суддя вказує порушнику, що зроблено фол. Гравець, що порушив Правила, зобов'язаний визнати це підняттям вгору руки, але тільки якщо цього вимагає Суддя.
8.2.2.3. Після цього Суддя виконує процедури показу фолу секретарському столу, відповідно до Офіційних процедур.
8.2.2.4. Коли фол доведений до відома Секретаря, записаний до протоколу і піднятий покажчик фолу гравця, судді повинні продовжити гру згідно ст. 46.8.2.3. При неспортивному, дискваліфікуючому, технічному чи взаємному фолі Суддя повинен негайно показати відповідний жест для зупинки годин.
8.3. Коментарі.
8.3.1. Суддя не повинен давати свисток після кидка чи закинутого м'яча з гри.
8.3.2. Після кожного фолу чи рішення про спірний кидок Судді завжди міняються своїми місцями на майданчику.
Ст. 9. Секретар і Помічник секретаря: обов'язки.
9.1. Секретар повинен заповнювати протокол гри в такий спосіб:
9.1.1. Записати прізвища і номери Гравців, що починають гру, і всіх Запасних, котрі ввійдуть у гру. Якщо відбувається порушення Правил, що стосується списку складу команди, чи замін номерів Гравців, Секретар повинен якнайшвидше після виявлення такого порушення сповістити про це найближчому Судді.
9.1.2. Вести в хронологічному порядку зміну сумарного рахунку, записуючи влучення з гри і зі штрафних кидків.
9.1.3. Реєструвати персональні чи технічні фоли, призначені кожному Гравцю, і негайно повідомляти Старшому судді, коли кому-небудь із Гравців призначений п'ятий фол (для ігор 2 х 20 хвилин) чи шостий фол (для ігор 4 х 12 хвилин}. Секретар зобов'язаний реєструвати технічні фоли, призначені кожному Тренеру, і негайно інформувати Старшого суддю коли, у відповідності зі ст. 49.1.2. покарання Б, Тренер має вибути з гри.
9.2. Секретар зобов'язаний проінформувати сигналом Суддів про те, що одна з команд запросила хвилинну перерву. Секретар повинен записати хвилинну перерву до протоколу і повідомити Тренеру через Суддю:
9.2.1. Про другу хвилинну перерву (у першій половині) чи третій хвилинній перерві (у другій половині) для ігор 2 х 20 хвилин.
9.2.2. Про третю хвилинну перерву в кожній половині для ігор 4х12 хвилин.
9.3. Секретар також повинен:
9.3.2. Показувати кількість фолів, отриманих кожним Гравцем. Усякий раз, коли Гравець одержує фол, Секретар має підняти покажчик з цифрою, що відповідає числу фолів цього Гравця, і таким чином, щоб обоє Тренера чітко бачили покажчик.
9.3.3. Переконатися, що покажчик командних фолів добре встановлений на секретарському столі на краю, найближчого до лавки команди, що одержала сьомий (7) командний фол у половині гри (для ігор 2 х 20 хвилин) чи четвертий (4) командний фол (для ігор 4 х 12 хвилин) у момент, коли м'яч стає "живим".
9.3.4. Здійснювати заміни Гравців у відповідності зі ст. 31.
9.3.1. Подавати свій сигнал тільки тоді, коли м'яч "мертвий", ігровий годинник зупинений, і до того, як м'яч стане "живим". Звук сигналу Секретаря не зупиняє ігровий годинник і не робить м'яч "мертвим".
9.4. Помічник секретаря керує табло рахунку. У його функції входить і допомога Секретарю, але Помічник секретаря не повинен протидіяти виконанню функцій іншими Помічниками суддів. В усіх випадках розходження між табло рахунка і протоколом, що не можуть бути дозволені, пріоритет має протокол гри, і показання табло повинні бути виправлені.
9.5. Коментарі.
9.5.1. У випадку, якщо Гравець, що одержав 5 (6) фолів, не був проінформований про це, залишається на майданчику і продовжує брати участь у грі чи, пізніше, він повертається в гру, Суддя зобов'язаний негайно зупинити гру як тільки знайде помилку, але так, щоб жодна з команд не виявилася в невигідному положенні.
Якщо ця помилка виявлена Секретарем, Секретар повинен почекати першого моменту, коли м'яч стане "мертвим", і подати свій сигнал, щоб привернути увагу Суддів.
Ця ситуація є порушенням Правил Суддями і їхніми Помічниками, і в даній ситуації Гравець з 5 (6) фолами не карається.
Усі рішення, прийняті перед виявленням помилки і наступної зупинки гри (забиті очки, фоли, витрачений час і т.д.) залишаються в силі.
У цій спеціальній ситуації кожен додатковий фол, отриманий Гравцем, що має 5 (6) фолів, має бути записаний як персональний фол Гравця і покараний відповідним чином.
9.5.2. У випадку, якщо Гравець, вилучений із площадки за 5 (6) фолів, повертається на поле і бере участь у грі, це порушення карається технічним фолом і записується в протоколі Тренеру команди.
Крім того, кожен фол, отриманий цим Гравцем, що вже має 5 (6) фолів, повинен бути записаний як персональний фол Гравця і покараний відповідно.
9.5.3. Під час запису в протоколі наростаючого рахунка можуть бути допущені наступні значні помилки:
9.5.3.1. Забито три очки, але тільки два додано до рахунка.
9.5.3.2. Забито два очки, але три додані до рахунка.
Якщо помилка в протоколі виявлена Секретарем під час гри, він має почекати першого моменту, коли м'яч стане "мертвим", подати свій сигнал і привернути увагу Суддів, щоб виправити свою помилку.
Якщо помилка виявлена після закінчення гри, коли протокол перевіряється Старшим суддею, але перед тим, як його підписали арбітри, Старший суддя повинен виправити помилку і, можливо, остаточний результат зустрічі, якщо на нього вплинула помилка. Якщо помилка виявлена після того, як підписаний протокол Старшим суддею, помилка не може бути виправлена. Старший суддя повинен направити рапорт у повноважний орган, виклавши суть інциденту.
Ст. 10. Секундометрист: обов'язки.
10.1. Секундометрист зобов'язаний вести відлік ігрового часу і зупинок гри згідно Правил.
10.2. Секундометрист стежить за часом початку кожної половини гри і повідомляє Старшому судді про те, скільки часу залишилося до початку кожної половини гри, але повідомляє трохи раніше, ніж за три хвилини до часу початку кожної половини гри, для того, щоб Суддя міг проінформувати про це команди.
10.3. При викликаній перерві Секундометрист включає секундомір і дає сигнал Судді про витікання 50 секунд від початку перерви.
10.4. Секундометрист інформує дуже голосним сигналом про витікання ігрового часу кожної половини гри чи додаткового періоду.
10.5. Якщо сигнал Секундометриста не пролунав чи не був почутий, Секундометрист має використати всі можливі засоби, що є в його розпорядженні, щоб негайно повідомити Старшому судді про зупинку ігрових годин.
10.6. Сигнал Секундометриста змушує м'яч стати "мертвим", а ігровий годинник зупинитися (виключення: див. Ст. 23.3.).
Ст. 11
11.1.1. Включатися в той момент, коли гравець одержує контроль над "живим" м'ячем на майданчику.
11.1.2. Зупинятися в той момент, коли команда втратила контроль над м'ячем, і при цьому жодна цифра не повинна з'являтися на екрані.
11.1.3. Повертатися на початок відліку 30 секунд і включатися знову, але тільки тоді, коли Гравець починає контролювати м'яч на майданчику і починається новий період відліку 30 секунд.
11.1.3.1. Команді повинен бути наданий новий 30-секундний період, якщо гра зупинена через дії суперника (суперників) команди, що контролює м'яч.
11.1.3.2. Просте торкання м'яча суперником НЕ ДАЄ права на початок нового 30-секундного періоду, якщо та ж команда продовжує контролювати м'яч.
11.1.4. Пристрій 30 секунд має зупинятися, але не повертатися до початку відліку, коли:
11.1.4.1. М'яч вийшов за межі майданчика і вкидання здійснюється Гравцем тієї ж команди, що перед цим контролювала м'яч.
11.1.4.2. Судді перервали гру, щоб захистити травмованого Гравця команди, що контролює м'яч.
11.1.4.3. Гра зупинена через дії команди, що контролює м'яч.
Оператор 30 секунд зобов'язаний відновити роботу пристрою з часу його зупинки в той момент, коли Гравець тієї ж команди установить контроль над м'ячем на майданчику після вкидання. Та ж процедура відбувається й у випадку, коли гра зупинена через ситуації, згадані вище, і коли узята хвилинна перерва.
11.1.5. Пристрій відліку 30 секунд не повинен функціонувати, тобто на екрані не повинні з'являтися цифри, тоді, коли Гравець одержує контроль над м'ячем (новий період 30 секунд), і коли залишається грати менш 30 секунд ігрового часу,
11.2. Коментарі.
Якщо сигнал пристрою відліку 30 секунд звучить, але не почутий Суддями, Гравцями і Тренерами через гучні і напружені умови гри і, унаслідок цього, гра продовжується, Оператор зобов'язаний діяти таким чином:
11.2.1. Ігровий годинник повинен бути зупинений одночасно з пристроєм 30 секунд у тому випадку, якщо вони не працюють синхронно.
11.2.2. Оператор 30 секунд повинен негайно прийняти всі міри, щоб попередити Суддів (встати, розмахувати руками, наблизитися до бічної лінії і т.п.). Якщо після сигналу 30 секунд забитий м'яч у кошик чи призначений фол, м'яч не повинен зараховуватися і фол не записується, якщо тільки цей фол не буде технічним, неспортивним чи дискваліфікуючим, котрий повинний бути покараний.
11.2.3. Якщо пристрій 30 секунд не синхронізовано з ігровим годинником, і ігровий годинник не зупинений після сигналу 30 секунд, Старший суддя зобов'язаний визначити точний час, що пройшов до зупинки ігрового годинника. Якщо необхідно, Старший суддя має проконсультуватися із Суддею, Технічним комісаром (якщо він присутній) і Помічниками суддів за секретарським столом.
Однак остаточне рішення, коли ігровий годинник повинен бути включений, приймає Старший суддя.
11.2.4. Гра повинна відновитися вкиданням м'яча протилежною командою через межі площадки з точки, найближчої до того місця, де м'яч став "мертвим".
5.1 Суддями є Старший суддя і Суддя, яким допомагають Секундометрист, Секретар, Помічник секретаря і Оператор 30 секунд.
5.2 На грі може бути присутнім Технічний комісар. Обов'язком Технічного комісара під час гри є спостереження за роботою Помічників суддів за секретарським столом і допомога Старшому судді і Судді в спокійному проведенні гри.
5.3 Судді і їхні Помічники повинні проводити гру відповідно до Офіційних Правил Баскетболу й офіційних інтерпретацій ФІБА, як визначено Всесвітньою Технічною Комісією ФІБА.
5.1. Немає необхідності підкреслювати, що Старший суддя і Суддя даної гри не повинні бути яким-небудь чином зв'язані з якою-небудь організацією, представленою на майданчику.
5.2 Судді, Помічники суддів чи Технічний комісар не мають права давати згоду на зміну Правил.
5.3. Форма Суддів (Старшого судді і Судді) складається з:
- сірої сорочки,
- чорних штанів,
- чорного баскетбольного взуття і чорних носків.
Для офіційних змагань ФІБА Помічники суддів за секретарським столом повинні бути однаково одягнені.
Ст. 6. Старший суддя: права.
6.1. Старший суддя перевіряє і схвалює все устаткування, використовуване під час гри.
6.2. Старший суддя визначає офіційний ігровий годинник і знайомиться із Секундометристом, Секретарем, Помічником секретаря й Оператором 30 секунд.
6.3. Старший суддя не дозволяє нікому з Гравців носити предмети, що становлять небезпеку для інших Гравців (дивися ст. 13.6.).
6.4. Старший суддя грає спірний кидок у центральному колі, починаючи половину, період чи додатковий час гри.
6.5. Якщо Судді розходяться в думці, чи повинне бути зараховане влучення, Старший суддя приймає остаточне рішення.
6.6. Старший суддя має право зупинити гру, якщо того вимагають обставини. Старший суддя має право визначити, що команді зараховується поразка "позбавленням права гри", якщо команда відмовляється грати після одержання на це вказівки Старшого судді, чи якщо команда своїми діями перешкоджає тому, щоб матч відбувся.
6.7. Наприкінці кожної половини і кожного додаткового періоду чи в будь-який інший час, коли визнає за необхідне, Старший суддя уважно перевіряє протокол, затверджує рахунок і підтверджує час, що залишається до закінчення гри.
6.8. Після будь-якої консультації з Технічним комісаром і/чи Помічниками суддів Старший суддя завжди приймає остаточне рішення.
6.9. Старший суддя має право приймати рішення з будь-яких питань, спеціально не обговореним у Правилах.
Ст.7 Судді: час і місце для прийняття рішень.
7.1. Судді мають право приймати рішення при порушеннях Правил на майданчику і поза ним.
7.2. Ці права починають діяти, як тільки Судді з'являються на майданчику, що повинно відбутися за двадцять (20) хвилин до часу початку гри, зазначеного в розкладі. Твердженням і підписанням протоколу по закінченні гри Старшим суддею закінчується зв'язок Суддів із грою.
7.3. Покарання за фоли, зроблені під час перерв у грі, виконуються так, як зазначено в ст. 5.3.
7.4. Якщо за 20 хвилин перед початком гри чи по закінченні ігрового часу має місце будь-яке неспортивне поводження Гравців, Тренерів, Помічників чи тренерів Супроводжуючих команду, Технічний комісар, якщо він присутній, чи Старший Суддя повинен направити повний рапорт у відповідну організацію, що повинна розібратися в тому, що сталося з необхідною строгістю.
Крім того, якщо таке неспортивне поводження відбулося в період між закінченням ігрового часу і підписанням протоколу, Старший суддя повинен відзначити цей інцидент у протоколі гри.
7.5. Жоден із Суддів не має права скасовувати чи брати під сумнів рішення, прийняті іншим Суддею в межах його обов'язків, встановлених у Правилах.
7.6. Коментарі
Якщо наприкінці половини, періоду чи додаткового часу гри виникають сумніви щодо точного закінчення ігрового часу (наприклад, Секундометрист забув зупинити ігровий годинник при порушенні, спірному м'ячі чи фолі), Судді повинні:
7.6.1. Негайно проконсультуватися один з одним, щоб визначити точний час, що залишилося дограти, коли:
7.6.1.1. М'яч був випущений з рук при спробі кидка з гри.
7.6.1.2. Відбулося порушення, спірний м'яч чи фол.
Якщо необхідно продовжити консультації, Старший суддя радиться з Технічним комісаром (якщо той є присутнім), а також із Суддями за секретарським столом.
Старший суддя є тією особою, що приймає остаточне рішення.
7.6.2. Якщо має бути додатковий період як результат виконання штрафного (штрафних) кидка (кидків), унаслідок фолу, зробленого одночасно чи безпосередньо з закінченням другої половини чи додаткового періоду, усі фоли, зроблені після сигналу про закінчення ігрового часу, але до завершення штрафного (штрафних) кидка (кидків) вважаються зробленими в перерві гри і караються згідно ст. 53
7.6.3. Якщо одна з команд подала протест на результат гри, Старший суддя повинен негайно повідомити про інцидент у відповідний повноважний орган.
Ст.8. Судді: обов'язки, коли відбулося недотримання Правил.
8.1. Визначення.
Недотримання Правил: будь-який фол чи порушення, зроблене Гравцем чи Тренером.
8.2. Процедура.
8.2.1. Коли зроблене порушення :
8.2.1.1. Суддя дає свисток і одночасно показує жестом зупинку годинника, змушуючи м'яч ставати "мертвим".
8.2.1.2. Потім Судді виконують відповідні жести, передбачені Правилами (див. Офіційні процедури).
8.2.1.3. М'яч передається супернику для вкидання згідно ст. 30.8.2.2. Коли зроблений персональний фол :
8.2.2.1. Суддя дає свисток і одночасно показує жестом зупинку годинника, змушуючи м'яч ставати "мертвим".
8.2.2.2. Потім Суддя вказує порушнику, що зроблено фол. Гравець, що порушив Правила, зобов'язаний визнати це підняттям вгору руки, але тільки якщо цього вимагає Суддя.
8.2.2.3. Після цього Суддя виконує процедури показу фолу секретарському столу, відповідно до Офіційних процедур.
8.2.2.4. Коли фол доведений до відома Секретаря, записаний до протоколу і піднятий покажчик фолу гравця, судді повинні продовжити гру згідно ст. 46.8.2.3. При неспортивному, дискваліфікуючому, технічному чи взаємному фолі Суддя повинен негайно показати відповідний жест для зупинки годин.
8.3. Коментарі.
8.3.1. Суддя не повинен давати свисток після кидка чи закинутого м'яча з гри.
8.3.2. Після кожного фолу чи рішення про спірний кидок Судді завжди міняються своїми місцями на майданчику.
Ст. 9. Секретар і Помічник секретаря: обов'язки.
9.1. Секретар повинен заповнювати протокол гри в такий спосіб:
9.1.1. Записати прізвища і номери Гравців, що починають гру, і всіх Запасних, котрі ввійдуть у гру. Якщо відбувається порушення Правил, що стосується списку складу команди, чи замін номерів Гравців, Секретар повинен якнайшвидше після виявлення такого порушення сповістити про це найближчому Судді.
9.1.2. Вести в хронологічному порядку зміну сумарного рахунку, записуючи влучення з гри і зі штрафних кидків.
9.1.3. Реєструвати персональні чи технічні фоли, призначені кожному Гравцю, і негайно повідомляти Старшому судді, коли кому-небудь із Гравців призначений п'ятий фол (для ігор 2 х 20 хвилин) чи шостий фол (для ігор 4 х 12 хвилин}. Секретар зобов'язаний реєструвати технічні фоли, призначені кожному Тренеру, і негайно інформувати Старшого суддю коли, у відповідності зі ст. 49.1.2. покарання Б, Тренер має вибути з гри.
9.2. Секретар зобов'язаний проінформувати сигналом Суддів про те, що одна з команд запросила хвилинну перерву. Секретар повинен записати хвилинну перерву до протоколу і повідомити Тренеру через Суддю:
9.2.1. Про другу хвилинну перерву (у першій половині) чи третій хвилинній перерві (у другій половині) для ігор 2 х 20 хвилин.
9.2.2. Про третю хвилинну перерву в кожній половині для ігор 4х12 хвилин.
9.3. Секретар також повинен:
9.3.2. Показувати кількість фолів, отриманих кожним Гравцем. Усякий раз, коли Гравець одержує фол, Секретар має підняти покажчик з цифрою, що відповідає числу фолів цього Гравця, і таким чином, щоб обоє Тренера чітко бачили покажчик.
9.3.3. Переконатися, що покажчик командних фолів добре встановлений на секретарському столі на краю, найближчого до лавки команди, що одержала сьомий (7) командний фол у половині гри (для ігор 2 х 20 хвилин) чи четвертий (4) командний фол (для ігор 4 х 12 хвилин) у момент, коли м'яч стає "живим".
9.3.4. Здійснювати заміни Гравців у відповідності зі ст. 31.
9.3.1. Подавати свій сигнал тільки тоді, коли м'яч "мертвий", ігровий годинник зупинений, і до того, як м'яч стане "живим". Звук сигналу Секретаря не зупиняє ігровий годинник і не робить м'яч "мертвим".
9.4. Помічник секретаря керує табло рахунку. У його функції входить і допомога Секретарю, але Помічник секретаря не повинен протидіяти виконанню функцій іншими Помічниками суддів. В усіх випадках розходження між табло рахунка і протоколом, що не можуть бути дозволені, пріоритет має протокол гри, і показання табло повинні бути виправлені.
9.5. Коментарі.
9.5.1. У випадку, якщо Гравець, що одержав 5 (6) фолів, не був проінформований про це, залишається на майданчику і продовжує брати участь у грі чи, пізніше, він повертається в гру, Суддя зобов'язаний негайно зупинити гру як тільки знайде помилку, але так, щоб жодна з команд не виявилася в невигідному положенні.
Якщо ця помилка виявлена Секретарем, Секретар повинен почекати першого моменту, коли м'яч стане "мертвим", і подати свій сигнал, щоб привернути увагу Суддів.
Ця ситуація є порушенням Правил Суддями і їхніми Помічниками, і в даній ситуації Гравець з 5 (6) фолами не карається.
Усі рішення, прийняті перед виявленням помилки і наступної зупинки гри (забиті очки, фоли, витрачений час і т.д.) залишаються в силі.
У цій спеціальній ситуації кожен додатковий фол, отриманий Гравцем, що має 5 (6) фолів, має бути записаний як персональний фол Гравця і покараний відповідним чином.
9.5.2. У випадку, якщо Гравець, вилучений із площадки за 5 (6) фолів, повертається на поле і бере участь у грі, це порушення карається технічним фолом і записується в протоколі Тренеру команди.
Крім того, кожен фол, отриманий цим Гравцем, що вже має 5 (6) фолів, повинен бути записаний як персональний фол Гравця і покараний відповідно.
9.5.3. Під час запису в протоколі наростаючого рахунка можуть бути допущені наступні значні помилки:
9.5.3.1. Забито три очки, але тільки два додано до рахунка.
9.5.3.2. Забито два очки, але три додані до рахунка.
Якщо помилка в протоколі виявлена Секретарем під час гри, він має почекати першого моменту, коли м'яч стане "мертвим", подати свій сигнал і привернути увагу Суддів, щоб виправити свою помилку.
Якщо помилка виявлена після закінчення гри, коли протокол перевіряється Старшим суддею, але перед тим, як його підписали арбітри, Старший суддя повинен виправити помилку і, можливо, остаточний результат зустрічі, якщо на нього вплинула помилка. Якщо помилка виявлена після того, як підписаний протокол Старшим суддею, помилка не може бути виправлена. Старший суддя повинен направити рапорт у повноважний орган, виклавши суть інциденту.
Ст. 10. Секундометрист: обов'язки.
10.1. Секундометрист зобов'язаний вести відлік ігрового часу і зупинок гри згідно Правил.
10.2. Секундометрист стежить за часом початку кожної половини гри і повідомляє Старшому судді про те, скільки часу залишилося до початку кожної половини гри, але повідомляє трохи раніше, ніж за три хвилини до часу початку кожної половини гри, для того, щоб Суддя міг проінформувати про це команди.
10.3. При викликаній перерві Секундометрист включає секундомір і дає сигнал Судді про витікання 50 секунд від початку перерви.
10.4. Секундометрист інформує дуже голосним сигналом про витікання ігрового часу кожної половини гри чи додаткового періоду.
10.5. Якщо сигнал Секундометриста не пролунав чи не був почутий, Секундометрист має використати всі можливі засоби, що є в його розпорядженні, щоб негайно повідомити Старшому судді про зупинку ігрових годин.
10.6. Сигнал Секундометриста змушує м'яч стати "мертвим", а ігровий годинник зупинитися (виключення: див. Ст. 23.3.).
Ст. 11
11.1.1. Включатися в той момент, коли гравець одержує контроль над "живим" м'ячем на майданчику.
11.1.2. Зупинятися в той момент, коли команда втратила контроль над м'ячем, і при цьому жодна цифра не повинна з'являтися на екрані.
11.1.3. Повертатися на початок відліку 30 секунд і включатися знову, але тільки тоді, коли Гравець починає контролювати м'яч на майданчику і починається новий період відліку 30 секунд.
11.1.3.1. Команді повинен бути наданий новий 30-секундний період, якщо гра зупинена через дії суперника (суперників) команди, що контролює м'яч.
11.1.3.2. Просте торкання м'яча суперником НЕ ДАЄ права на початок нового 30-секундного періоду, якщо та ж команда продовжує контролювати м'яч.
11.1.4. Пристрій 30 секунд має зупинятися, але не повертатися до початку відліку, коли:
11.1.4.1. М'яч вийшов за межі майданчика і вкидання здійснюється Гравцем тієї ж команди, що перед цим контролювала м'яч.
11.1.4.2. Судді перервали гру, щоб захистити травмованого Гравця команди, що контролює м'яч.
11.1.4.3. Гра зупинена через дії команди, що контролює м'яч.
Оператор 30 секунд зобов'язаний відновити роботу пристрою з часу його зупинки в той момент, коли Гравець тієї ж команди установить контроль над м'ячем на майданчику після вкидання. Та ж процедура відбувається й у випадку, коли гра зупинена через ситуації, згадані вище, і коли узята хвилинна перерва.
11.1.5. Пристрій відліку 30 секунд не повинен функціонувати, тобто на екрані не повинні з'являтися цифри, тоді, коли Гравець одержує контроль над м'ячем (новий період 30 секунд), і коли залишається грати менш 30 секунд ігрового часу,
11.2. Коментарі.
Якщо сигнал пристрою відліку 30 секунд звучить, але не почутий Суддями, Гравцями і Тренерами через гучні і напружені умови гри і, унаслідок цього, гра продовжується, Оператор зобов'язаний діяти таким чином:
11.2.1. Ігровий годинник повинен бути зупинений одночасно з пристроєм 30 секунд у тому випадку, якщо вони не працюють синхронно.
11.2.2. Оператор 30 секунд повинен негайно прийняти всі міри, щоб попередити Суддів (встати, розмахувати руками, наблизитися до бічної лінії і т.п.). Якщо після сигналу 30 секунд забитий м'яч у кошик чи призначений фол, м'яч не повинен зараховуватися і фол не записується, якщо тільки цей фол не буде технічним, неспортивним чи дискваліфікуючим, котрий повинний бути покараний.
11.2.3. Якщо пристрій 30 секунд не синхронізовано з ігровим годинником, і ігровий годинник не зупинений після сигналу 30 секунд, Старший суддя зобов'язаний визначити точний час, що пройшов до зупинки ігрового годинника. Якщо необхідно, Старший суддя має проконсультуватися із Суддею, Технічним комісаром (якщо він присутній) і Помічниками суддів за секретарським столом.
Однак остаточне рішення, коли ігровий годинник повинен бути включений, приймає Старший суддя.
11.2.4. Гра повинна відновитися вкиданням м'яча протилежною командою через межі площадки з точки, найближчої до того місця, де м'яч став "мертвим".
БАСКЕТБОЛ
Техніка пересування.
Техніка пересування.
Пересування – основа техніки баскетболу. За допомогою цих прийомів гравець може правильно вибрати місце, відірватися від суперника та вийти в потрібному напрямку для подальшої атаки, досягти найбільш зручних, добре збалансованих вихідних положень для виконання інших прийомів.
Ходьба. Ходьба використовується головним чином для зміни позиції в період коротких пауз або зниження інтенсивності ігрових дій, а також для зміни темпу руху у поєднанні з бігом. Біг займає в грі велике місце й є головним засобом пересування. Гравець має вміти в межах майданчика виконувати прискорення з різноманітних стартових положень, в будь-якому напрямку, обличчям або спиною вперед, швидко змінювати напрямок та швидкість бігу.
Стрибки. Підраховано, що кваліфікований баскетболіст в середньому за гру виконує до 130–140 стрибків з різних положень й з різними завданнями. Застосовуються два способи виконання стрибка: поштовхом двома ногами та поштовхом однією ногою. Стрибок поштовхом двома ногами виконується частіше з місця з положення основної стійки. Гравець швидко присідає, злегка відводить руки назад та піднімає голову. Стрибок поштовхом двома ногами з розбігу застосовується зазвичай при виконанні кидків в кошик та при боротьбі за відскік. Стрибок поштовхом однією ногою виконується з короткого розбігу. Відштовхування проводиться таким чином, щоб максимально використовувати інерційні сили розбігу. При виконанні ряду технічних прийомів з м'ячем у безопорному положенні дуже важливим вважається вміння гравця вистрибувати на достатню висоту без активної участі рук, швидко та своєчасно.
Зупинки. Відповідно до ігрової ситуації баскетболіст використовує різкі, раптові зупинки, які в поєднанні з ривками та змінами напрямку бігу дають можливість на деякий час звільнитися від опіки противника й вийти на вільне місце для подальших атакуючих дій. Зупинка здійснюється двома способами: стрибком та двома кроками. При першому способі гравець робить невисокий ковзний стрибок по ходу руху, причому, відштовхнувшись 6 однією ногою, він подає тулуб назад та приземляється або на обидві ноги одночасно, або спочатку на поштовхову ногу з наступним присіданням. При другому використовується так званий двокроковий ритм. Тут гравець передостанній короткий крок робить з підсіданням й зі зміщенням від центру тяжіння в напрямку зворотному руху. Потім слідує останній подовжений крок, гравець виставляє ногу вперед опорою на п'яту й подальшим перекатом на всю ступню.
Повороти. Нападаючий використовує повороти для відходу від захисника, закриття м'яча від вибивання. Є два способи поворотів – вперед та назад. Поворотом вперед називаються такі повороти, коли переступання виконуються в той бік, куди баскетболіст звернений обличчям, а поворотами назад, які виконуються переступанням в бік, куди баскетболіст звернений спиною. При повороті на місці гравець переносить основний центр ваги тіла на одну ногу, яка є як би віссю обертання. Виконуючи поворот в русі, гравець зближується з противником та ставить стопу опорної ноги розгорнуто в напрямку передбачуваного повороту.
ТЕХНІКА ВОЛОДІННЯ М"ЯЧЕМ (23.03.2020)
Техніка володіння м'ячем включає в себе наступні прийоми: ловлю, передачі, ведення та кидки м'яча у кошик.
Ловля м'яча. Ловля м'яча – прийом, за допомогою якого гравець може заволодіти м'ячем й зробити з ним подальші атакуючі дії. Ловля м'яча – це вихідне положення для наступних передач, ведення або кидків, тому структура руху має забезпечувати чітке та зручне виконання наступних прийомів. Ловля м'яча двома руками. Найбільш простим й в той же час надійним способом оволодіння м'ячем вважається ловля м'яча двома руками. Підготовча фаза: якщо м'яч летить до гравця на рівні грудей або голови, потрібно витягнути руки назустріч м'ячу, ненапруженими пальцями та китицями, утворюючи як би воронку, розміром трохи більшу, ніж обхват м'яча. Основна фаза: у момент зіткнення з м'ячем потрібно обхопити його пальцями, зближуючи кисті, а руки зігнути в ліктьових суглобах, підтягуючи тим самим м'яч до грудей. Завершальна фаза: після прийому м'яча гравцем тулуб знову подається злегка вперед; м'яч розведеними ліктями, виноситься в положення готовності до подальших дій. Ловля м'яча однією рукою. Коли ігрова ситуація не дозволяє дотягнутися до м'яча, який летить та зловити його двома руками, потрібно ловити м'яч однією рукою. Підготовча фаза: гравець витягує руку таким чином, щоб перетнути траєкторію польоту м'яча (кисть та пальці не напружені). Основна фаза: як тільки м'яч торкнеться пальців, руку потрібно відвести назад-вниз, як би продовжуючи політ м'яча (автоматизований рух). Завершальна фаза: м'яч потрібно підтримати однією рукою, потім міцно обхопити двома руками так, щоб бути готовим негайно діяти далі.
Передача м'яча. Передача – прийом, за допомогою якого гравець направляє м'яч партнерові для продовження атаки. Існує багато різних способів передачі м'яча. Застосовують їх залежно від тієї чи іншої ігрової ситуації, відстані, на яку потрібно послати м'яч, характеру та способів протидії суперників. Передача двома руками від грудей – основний спосіб, що дозволяє швидко та точно направити м'яч партнеру на близьку чи середню відстань в порівняно простій ігровій обстановці, без щільної опіки противника. Підготовча фаза: кисті з розставленими пальцями вільно охоплюють м'яч, утримуваний на рівні пояса, лікті опущені. Основна фаза: м'яч посилають вперед різким випрямленням рук майже до відмови з додатковим рухом кистей, що надає м'ячу зворотне обертання. Завершальна фаза: після передачі руки розслаблено опускають вниз, гравець випрямляється, а потім займає положення на злегка зігнутих ногах. Передача двома руками зверху найчастіше використовують на середні відстані в умовах щільної опіки противника. Підготовча фаза: гравець піднімає м'яч злегка зігнутими руками над головою й заносить його за голову. Основна фаза: гравець різким рухом рук з розгинанням в ліктьових суглобах й рухом кистей направляє м'яч партнеру. Передача двома руками знизу застосовується на відстані 4–6 м в тих випадках, коли м'яч спійманий на рівні нижче колін або піднятий з майданчика. Підготовча фаза: м'яч у руках, опущених вниз, руки злегка зігнуті, пальці вільно розставлені на м'ячі. Основна фаза: маховим рухом рук вперед, у поєднанні з їх випрямленням, м'яч посилають в бажаному напрямку. Передача двома руками «з рук в руки» використовується для адресування м'яча партнеру, що знаходиться майже впритул до гравця з м'ячем. Підготовча фаза: гравець витягує руки з м'ячем, перетинаючи напрямок руху партнера. Основна фаза: гравець спочатку повертає м'яч таким чином, щоб кисті підтримували його зверху й знизу, а потім відпускає м'яч. Передача однією рукою від плеча – найбільш поширений спосіб передачі м'яча на близьку та середню відстань. Підготовча фаза: руки з м'ячем відводяться до правого плеча так, щоб лікті не піднімалися; одночасно гравець повертається в сторону замаху. Основна фаза: м'яч на правій руці, яка відразу ж випрямляється з одночасним рухом кисті та поворотом тулуба. Завершальна фаза: після вильоту м'яча права рука на коротку мить його супроводжує, а потім розслаблено опускається вниз. Передача однією рукою зверху застосовується, коли необхідно послати м'яч на середні та особливо далекі відстані. Підготовча фаза: гравець повертається у напрямку передачі, рука з м'ячем відводиться назад у напрямку передачі, рука з м'ячем відводиться назад у бік, м'яч лежить на долоні та утримується пальцями. Основна фаза: випрямлена рука з м'ячем потужним маховим рухом по дузі вгору доходить до вертикального положення, а інша, зігнута в ліктьовому суглобі, підтримує рівновагу та обмежує протидію суперника. 8 Передача однією рукою знизу виконується на близьку та середню відстань в тих ситуаціях, коли противник посилено намагається перехопити передачу поверху. Підготовча фаза: пряма або злегка зігнута рука з м'ячем махом відводиться назад, м'яч лежить на долоні, утримуваний пальцями та відцентровою силою. Основна фаза: рука з м'ячем вздовж стегна виноситься вперед-вгору. Передача однією рукою збоку схожа з передачею однією рукою знизу. Підготовча фаза: замах здійснюється відведенням руки з м'ячем у бік-назад та відповідним поворотом тулуба. Основна фаза: рука з м'ячем робить маховий рух вперед у площині, паралельній майданчику. Передача однією рукою з підкиданням вирішує те саме завдання, що й передача двома руками «з рук в руки». Гравець витягує руку з м'ячем, який лежить на долоні, перетинаючи напрямок руху партнера. У момент зближення гравець злегка підкидає м'яч вгору коротким рухом кисті та пальців. Партнер по ходу підхоплює м'яч.
Ведення м'яча. Ведення м'яча – прийом в баскетболі, що дає можливість гравцю просуватися з м'ячем по майданчику з великим діапазоном швидкостей й в будь-якому напрямку. Ведення здійснюється послідовними м'якими поштовхами м'яча однією рукою вниз-вперед, трохи осторонь від ступні ніг. Основні рухи виконуються в ліктьовому та променезап'ястковому суглобах. Ведення зі зміною швидкості. Несподівані зміни швидкості ведення м'яча застосовуються гравцем для відриву від захисника. Чим вище відштовхувати м'яч, тим більша швидкість просування. Ведення із зміною напряму. Використовується головним чином для обведення противника та проходів для атаки кошика. Зміна напрямку досягається тим, що кисть руки накладається на різні точки бічної поверхні м'яча з наступним випрямленням руки в потрібному напрямку. Ведення із зміною висоти відскоку. Застосовується для прямого проходу повз захисника, без відхилень у бік. Гравець зближується з противником, ведучи м'яч з досить високим відскоком, потім сильно згинає ноги, нахиляє тулуб й знижує м'яч майже до майданчика повністю випрямленою рукою. Ведення з асинхронним ритмом рухів руки з м'ячем та ніг. Зазвичай використовується для обведення двох-трьох противників. Цей спосіб ведення дозволяє більш вільно та раціонально використовувати відштовхувальні рухи ніг й відхилення тулуба в якості фінтів.
Кидки у кошик. Підготовка до виконання кидка становить основний зміст гри команди в нападі, а попадання в корзину – її головна мета. Баскетболіст, готуючись до кидка, має оцінити ситуацію на майданчику, можливу інтенсивність та спосіб протидії захисника, реальні шляхи виходу для боротьби за відскік та інші моменти. Кидок двома руками від грудей. Переважно використовується для атаки кошика з далеких дистанцій в умовах відсутності активної протидії захисника. Підготовча фаза: м'яч обхоплюються пальцями, які утворюють щільну «чашу», й виноситься на рівень голови, ноги на ширині плечей, злегка зігнуті в колінах, одна нога виставлена на 30–40 см вперед. Основна фаза: руки повністю випрямлені вгору – вперед по невеликій дузі, кисті та пальці, розкриваючись, м'яч спрямовують легким поштовхом; одночасно з рухом рук випрямляються й ноги. Завершальна фаза: після виконання кидка руки опускаються розслаблено вниз, гравець приймає вихідну позицію для подальшого ривка до щита, щоб боротися за відскік у випадку промаху. Кидок двома руками зверху. Доцільно застосовувати з середніх дистанцій при щільній опіці противника. Підготовча фаза: м'яч виноситься над головою злегка зігнутими в ліктьових суглобах руками, тулуб злегка відхиляється назад. Основна фаза: руки випрямляються вгору-вперед, й робиться більш енергійний поштовх кистями та пальцями. Кидок двома руками знизу. Виконується переважно при стрімких проходах до щита та атаках кошика в затяжному стрибку накриває м'яч захисника. Підготовча фаза: гравець отримує м'яч в русі під праву або ліву ногу, а потім робить широкий крок іншою ногою й виконує стрибок до щита. Основна фаза: гравець максимально витягується до щита, виносить до кошика прямі руки, м'яч випускається з кінчиків пальців у найвищій точці, причому, додатковим рухом кистей пальців йому надається зворотне обертання. Завершальна фаза: руки, як би супроводжуючи м'яч, піднімаються вгору без напруги. Кидок однією рукою від плеча: досить поширений спосіб атаки кошика з місця з середніх та дальніх дистанцій. Підготовча фаза: гравець виставляє праву ногу вперед, розвернувшись правим плечем у напрямку до кошика. Основна фаза: приблизно на рівні голови м'яч лежить на правій руці, яка починає витягуватися вперед-вгору у напрямку до кошика. Завершальна фаза: після виконання кидка, рука супроводжує м'яч до кошика, а потім опускається розслаблено вниз. Кидок однією рукою зверху. Використовується частіше інших для атаки кошика в русі з близьких дистанцій та безпосередньо з-під щита. Підготовча фаза: м'яч ловитися під праву ногу. Основна частина: у вищій точці стрибка рука випрямлена для максимального наближення м'яча до кошика, м'яч виштовхується м'яким рухом кисті пальців, йому надається зворотне обертання. Завершальна фаза: гравець приземляється на зігнуті ноги недалеко від кошика, приймає положення рівноваги та готується до боротьби за відскік у випадку промаху. Кидок однією рукою зверху («гаком»). Найбільш часто використовується центровими гравцями для атаки кошика з близьких та середніх дистанцій в умовах активної протидії високорослого захисника. Підготовча фаза: гравець робить крок лівою ногою в сторону від противника, повертається лівим 10 боком до щита, злегка згинаючи ліву ногу. Основна фаза: відштовхуючись лівою ногою, гравець підстрибує вгору, одночасно права рука з м'ячем відводиться від тулуба та дугоподібним рухом також піднімається вгору. Добивання м'яча. У ряді ігрових положень, коли м'яч відскакує від щита при невдалому кидку або пролітає поблизу кошика, гравець не має часу для приземлення з м'ячем, прицілу та кидка. У таких випадках, потрібно добивати м'яч в корзину в стрибку двома руками або однією рукою.
ВЕДЕННЯ М"ЯЧА (24.03.2020)
Ведення м’яча – важливий та ефективний прийом гри. Застосовується, для організації швидкого переходу у напад, для індивідуального обігравання суперника з метою пройти під щит для кидка у кошик або для передачі партнеру та налагодження взаємодій з партнерами. Ведення – це прийом, за допомогою якого нападаючий гравець пересувається з м’ячем по майданчику, створюючи для себе або для партнерів сприятливі умови для кидка м’яча у кошик. Ведення дає змогу звільнитися від щільної опіки суперника, вийти з м’ячем з-під щита після успішної боротьби за відскік та організувати стрімку контратаку, поставити заслін партнеру або відволікати на якийсь час суперника, який очікує партнера, щоб потім передати м’яч для атаки. Ведення здійснюється послідовно м’якими поштовхами однією рукою (або почергово правою та лівою) вниз-вперед, при цьому гравець веде м’яч збоку-попереду від своїх ніг. Ноги потрібно згинати, щоб зберігати рівновагу та мати можливість швидко змінювати напрямок руху. Тулуб трохи подається вперед, плече й рука вільна від м’яча, не мають підпускати суперника до м’яча (але не відштовхувати його). Використовуються різні форми ведення: високе (швидкісне); низьке з укриванням м’яча; зі зміною темпу та ритму (ефективне під час обігравання захисника). Найпоширенішими способами ведення є: проста зміна напрямку, переведення м’яча перед собою з кроком убік; ведення з поворотом кругом; переведення м’яча за спиною. Комплексне застосування різноманітних способів залежить від ігрової ситуації. Для зміни напрямку переміщення під час ведення м’яча кисть накладають на бокову поверхню м’яча (протилежну новому напрямку руху), одночасно нахиляючи тулуб у бік повороту, а м’яч переводять з однієї руки на іншу. Під час обведення суперника прикривають тулубом, а ведення здійснюється дальньою від суперника рукою.
Вправи для навчання.
1. Гравці стоять на місці, тулуб нахилений вперед. Ноги зігнуті в колінних суглобах. Передпліччя паралельні підлозі, пальці розставлені як можна ширше. Рух передпліччям вгору приблизно на 10–15 см. Руки та кисті з трохи розслабленими пальцями опустити вниз на 30–40 см, утримуючи руку в такому положенні.
2.Ведення м’яча на місці: а) правою рукою; б) лівою рукою.
3. Те ж саме, але зміна рук відбувається по сигналу.
4.Ведення м’яча на місці (лівою-правою) рукою з різною висотою відскоку.
5.Ведення на місці з кроком однойменною (різнойменною) ногою вперед.
6. Те ж саме, з кроком однойменною (різнойменною) ногою назад.
7. Те ж саме, з кроком однойменною (різнойменною) ногою вбік.
8.Ведення на місці правою рукою з кроком лівою ногою вправо або вліво та повернення в початкове положення (при веденні лівою рукою – навпаки).
9.Ведення правою та лівою рукою з довільною зміною висоти відскоку.
10. Ведення м’яча правою та лівою рукою із зміною висоти відскоку по сигналу.
11. Довільне ведення м’яча бігом по прямій до певного орієнтиру.
12. Ведення м’яча: а) навколо ноги, виставивши вперед праву ногу. Правою рукою вести м’яч навколо правої ноги в одну, а потім в іншу сторону. Так само вести м’яч лівою рукою навколо виставленої лівої ноги; б) ведення навколо обох ніг.
13. Стоячи в паралельній стійці, вести м’яч перед собою спочатку на місці, переводячи його поперемінно з руки на руку, а потім у русі. Для зміни напрямку переміщення під час ведення м’яча кисть накладається на бокову поверхню м’яча (протилежну новому напрямку руху), одночасно нахиляючи тулуб у бік повороту, а м’яч переводять з однієї руки на іншу. Під час обведення суперники м’яч прикривають тулубом, а ведення здійснюється дальньою від суперника рукою.
Вправи для удосконалення
1.Ведення м’яча по колу: в ліву сторону – правою рукою, в праву сторону – лівою.
2.Ведення м’яча в русі з переведенням м’яча з однієї руки на іншу.
3. Обведення стійок з різних сторін.
4. Обведення стійок : правою рукою зліва, а лівою – з права.
5.Ведення м’яча зі зміною напрямку та висоти відскоку.
6.Ведення м’яча на майданчику 3 м 2 , намагаючись обігнати свого партнера, який виконує це саме. 7.Ведення м’яча на майданчику 3 м 2 , намагаючись вибити м’яч у свого партнера, який виконує це саме завдання.
Під час виконання кидка після зупинки правильне вихідне положення гравця значною мірою визначається роботою руху. Для цього використовується так званий стопорящий крок. Рухаючись по лівому краю, гравець повертається правим боком до кошика. В момент зупинки він робить стопорящий крок правою ногою, розвертаючи ступню у напрямку кошика. Приставляючи ліву ногу паралельно правій, гравець відштовхується догори.
Вправи для навчання та удосконалення техніки ведення м’яча
1.Ведення м’яча приставним кроком по боковим лініям.
2.Вправа виконується біля центрального та штрафних кіл. Стоячи спиною до кола, ведення м’яча в праву сторону лівою рукою, а в ліву сторону – правою.
3.Ведення м’яча між стійками, які розставлені по кривій, або ламаною лінією.
4.Ведення м’яча після прийому м’яча в русі.
5.Ведення м’яча після ловлі стрибком на паралельні ноги.
6.Ведення м’яча до бокових ліній в «коридорі» розміром 2–2,5 м.
7.Ведення м’яча спиною вперед.
8.Ведення м’яча з поворотами на 180 та 360 градусів.
9.В парах. Ведення м’яча на майданчику 3 м 2 намагаючись вибити м’яч у партнера.
10. В парах. Ведення м’яча з обведенням пасивного захисника.
11. В трійках. Ведення м’яча в трисекундній зоні. Двоє партнерів намагаються вибити м’яч.
(25.03.2020) Техніка гри у захисті
Техніка захисту підрозділяється на дві основні групи: а) техніка пересувань, б) техніка оволодіння м'ячем та протидії.
Техніка пересування
Стійка. Захисник має знаходитися в стійкому положенні на злегка зігнутих ногах, й бути завжди готовим перешкодити вихід нападаючого на зручну позицію для атаки кошика та отримання м'яча.
Стійка з виставленою вперед ногою. Застосовується при триманні гравця з м'ячем, коли необхідно перешкодити йому кинути в кошик або пройти під щит. Гравець на зігнутих ногах розташовується як правило, між нападаючим та щитом. Одну ногу він виставляє вперед, однойменну руку витягує вгору-вперед, попереджаючи очікуваний кидок, а іншу руку виставляє в бік-вниз, щоб перешкодити веденню м'яча в напрямку, найбільш небезпечному для корзини.
Стійка із ступнями на одній лінії. Використовується при опіці нападника, який готується в середній частині поля до проходу з веденням в праву чи ліву сторону.
Пересування. Напрямок та характер пересування захисника, як правило, залежать від дій нападаючого. Тому захисник завжди має зберігати положення рівноваги та бути готовим пересуватися в будь-якому напрямку, весь час змінюючи напрям бігу в сторони, вперед, назад (часто спиною вперед).
Техніка оволодіння м'ячем
Виривання м'яча. Якщо захиснику вдалося захопити м'яч, то перш за все треба спробувати вирвати його з рук суперника. Для цього потрібно захопити м'яч двома руками, після чого різко рвонути до себе, зробивши одночасно поворот тулубом.
Вибивання м'яча Вибивання м'яча з рук суперника. Захисник зближується з нападником, активно перешкоджаючи його діям з м'ячем. Для цього захисник виконує неглибокі випади з витягнутою до м'яча рукою, відступаючи потім у вихідну позицію.
Вибивання м'яча при веденні. У момент початку проходу нападаючого з веденням м'яча, захисник відступає або злегка протидіє тому, залишивши супернику прямий путь до кошика, й переслідує його, відтісняючи до бокової лінії. Потім захисник набирає таку ж швидкість, як нападник, й випередивши ритм ведення, вибиває м'яч найближчою до суперника рукою в момент прийому м'яча, який відскочив від майданчика.
Перехоплення м'яча Перехоплення м'яча при передачі. Успіх даного способу перехоплення залежить насамперед від своєчасності та швидкості дій захисника. У цьому випадку захиснику потрібно на короткій відстані набрати максимально можливу швидкість та випередити суперника на шляху польоту м'яча. Захисник плечем й руками відрізає прямий шлях суперникові до м'яча та оволодіває ним. Перехоплення м'яча при веденні. Здійснюється в момент, коли захисник наздоганяє нападника, що володіє м'ячем. Для цього захиснику необхідно підстроїтись до ритму та швидкості ведення м'яча, а потім, вийшовши із-за спини нападника, на мить раніше нього прийняти після відскоку м'яч на кисть найближчої руки й самому продовжувати вести м'яч, але в іншому напрямку.
Накривання м'яча під час кидка. Захисник, що має деяку перевагу перед нападником у зрості та стрибку, має спробувати перешкодити вильоту м'яча з рук під час кидку. Накривання м'яча може здійснюватися по ходу підстраховки гравця суперника. При накриванні м'яча потрібно уникати руху всієї руки (або рук) зверху-вниз, так як це часто призводить до персональних помилок, особливо при протидії кидку двома руками або однією рукою знизу. Відбивання м'яча під час кидка у стрибку. Ефективна протидія кидку у стрибку – дуже важке завдання, що вимагає від захисника мобілізації всіх сил, вміння та уваги. Кращим для відбиття м'яча з траєкторії польоту в кошик є момент, коли м'яч йде від кінчиків пальців руки й вже не контролюється нападаючим. Захисник має стрімко виходити для протидії кидку у стрибку, так як час від моменту відштовхування до моменту випуску м'яча дорівнює всього 0,18–0,20 сек. Оволодіння м'ячем у боротьбі за відскік у свого щита. Для кожного гравця команди, що захищається дуже важливо вміти впевнено заволодіти м'ячем, що відскочив від свого щита або корзини, так як команді доводиться виконувати цю операцію в середньому 25–30 разів за матч. Після кидка нападаючого, захисник має перегородити противнику шлях до щита, зайняти стійке положення, а потім боротися за відскік, швидко та своєчасно підстрибуючи для оволодіння м'ячем. Стрибок виконується поштовхом як однієї, так й двома ногами після невеликого розбігу або з місця. Високо підстрибнувши та заволодівши м'ячем, гравець при приземленні широко розводить ноги та згинає тулуб, щоб в умовах силової боротьби перешкодити противнику зайняти вигідне положення по відношенню до щита і м'яча. Потім м'яч енергійним рухом рук підтягується до тулуба й ховається за допомогою широко розставлених ліктів.
(26.03.2020) КИДКИ М"ЯЧА В КОШИК
Кидок у кошик є одним з найголовніших ігрових прийомів баскетболу, оскільки саме вік є кінцевою метою будь-якого ігрового епізоду. Кидок має бути логічним та відповідним до ігрової ситуації. Знати, коли треба кидати, так само необхідно, як й знати, коли не потрібно цього робити, тому дуже важливо вдосконалювати вміння гравців, правильно оцінювати ситуацію під час гри. Кидок виконується тоді, коли у гравця є реальна можливість досягти успіху. Кожний кидок виконується за визначеними принципами, котрі разом з правильною технікою складають уміння влучати в кошик.
Основні принципи при кидку: концентрація уваги на вибраній цілі перед, під час й після кидка; рівновага; ритмічний м’який рух; супроводження та контроль м’яча кінчиками пальців; природне обертання м’яча. Правильна техніка й постійна практика допоможуть некоординованому гравцю добитися успіху у виконанні кидків. Важливим аспектом координації рухів є визначення відстані до кошика під час кидка. Взаємодія роботи рук та очей триває десяті частки секунди, оскільки діаметр кошика дорівнює усього 45 см, а м’яча – 23 см, то не можна припускати великої похибки у розрахунку. Координація рухів окремих частин тіла значною мірою залежить від відстані та здійснюється, головним чином, передпліччям, кистю й пальцями. Незалежно від відстані та способу під час завершення кидка, рука (руки) має бути випрямленою у ліктьовому суглобі, а кисть продовжувати природній рух, супроводжуючи м’яч.
Створення зусиль. Розвиток зусиль під час кидка здійснюється: плавним рухом кисті та пальців вперед; швидким розгинанням руки різким рухом ліктя й м’яча; швидким випрямленням ніг у колінних суглобах з одночасним підніманням на носки. Під час кидка значна частина створеної енергії спрямовується на рух угору, після чого сила, що збереглася, забезпечується рухом рук, кистей та пальців для досягнення м’ячем кошика.
Використання кінчиків пальців для створення кінцевого руху. Сили, що прикладені до м’яча, мають пройти через кінчики пальців. Це дає можливість пальцями підправити траєкторію у момент випуску м’яча та забезпечує легке природне зворотне обертання. Кидки можуть виконуватися однією або двома руками, в опорному та безопорному положеннях з далекої, середньої та близької відстані від кошика.
Кидок м’яча двома руками від грудей. У вихідному положенні ноги зручно розташовуються на ширині плечей, але кожний гравець має визначити розташування ніг у такому положенні, яке придає йому впевненість та рівновагу під час кидка. Вага тіла розподіляється на передній частині ступні (п’ятки ледь торкаються підлоги); обидві ноги зігнуті у колінах, тулуб трохи нахилений та спрямований вперед.
Пальці широко розставлені, вказівні та великі пальці на одній лінії, великі пальці розташовані близько один до одного на задній поверхні м’яча. М’яч зручно утримується кінчиками пальців обох рук на відстані близько 30 см попереду тулуба та трохи нижче рівня підборіддя. Лікті тримають близько до тулуба, голову – прямо, погляд спрямований на точку прицілювання.
Виконання кидка здійснюється одночасним розгинанням рук та ніг (піднімання на носки й випрямлення ніг у колінах та рук у ліктях), з одночасним розгинанням кистей та пальців у напрямку кошика, що надає м’ячу зворотного обертання.
Супроводження виконується продовженням руху великих пальців у середину-вниз. Руки залишаються трохи зігнутими у ліктях, долонями назовні. Погляд фіксує ціль протягом усього руху під час кидка. При кидках у кошик з відскоком від щита точка прицілювання – ближчий верхній кут прямокутника на щиті.
(27.03.2020) ВПРАВИ ДЛЯ НАВЧАННЯ
1. На відстані 1,5–2 м від щита (зліва-справа) кидки м’яча в кошик з місця з попаданням м’яча в верхній найближчий кут прямокутника.
2.Кидки м’яча в кошик після ведення та двох кроків з боку від щита.
3.Кидки м’яча в кошик після зустрічної передачі м’яча з боку від щита.
4.Кидки м’яча в кошик з середньої дистанції (з місця).
5.Кидки м’яча в кошик після руху, взявши м’яч з рук партнера та зробивши два кроки. 6.Кидки м’яча в кошик після ведення з дальньої дистанції.
7.Кидки м’яча в кошик по центру щита після ведення.
8.Кидки м’яча в кошик з середньої дистанції після ведення та двох кроків.
9.Кидки м’яча в кошик збоку від щита після ведення та зупинки стрибком.
10. Кидки м’яча в кошик після ведення зупинкою стрибком, знаходячись паралельно щиту: а) з близької дистанції; б) з дальньої дистанції.
Кидок однією рукою у стрибку – основний засіб атаки у сучасному баскетболі. Техніка виконання кидка однією рукою у стрибку, по суті така сама, як й кидка з місця. Тому, якщо кидки з місця опановані, то порівняно легко можна розширити арсенал кидків у стрибку. Оскільки рух м’ячу надається рукою, кистю й пальцями, то цей кидок виконується найчастіше з близької та середньої дистанції, хоча деякі гравці влучають в кошик з відстані 8 м та більше. Від рівноваги, відстані до кошика та активності захисту стрибок може бути виконаний вертикально, з відхиленням вперед або назад. Ноги розташовані на ширині плечей або трохи вужче, стопи паралельні або не значно відхилені одна від одної. Техніка кидка однією рукою у стрибку залежить від відстані та особливостей протидії суперника. Наприклад, техніка кидка правою рукою з середньої відстані складається з таких фаз: - підготовча фаза: гравець, отримавши м’яч у русі, відразу робить підсід стопорящим кроком лівою ногою, потім приставляє праву ногу, згинаючи руки у ліктях, виносить м’яч двома руками над головою, підтримуючи його лівою рукою збоку-зверху; - основна фаза: поштовхом двох ніг гравець вистрибує угору, повернувшись тулубом прямо до кошика. У найвищій точці вистрибування він спрямовує м’яч до кошика енергійним, але плавним рухом кисті та пальців, випрямляючи праву руку вперед-угору. При цьому м’ячу надається зворотне обертання. У момент початку руху правої кисті ліва рука знімається з м’яча. Відстань від місця вистрибування з поверхні майданчика має бути мінімальною й становити не більше 25–30 см, що дозволяє уникнути зіткнення з захисником. Під час виконання кидка з близької або середньої відстані не потрібна велика амплітуда розгинання руки з м’ячем. Основним кидковим рухом стає рух кисті й пальців, завдяки яким підвищується рівень положення м’яча безпосередньо перед кидком та точкою випуску м’яча, що сприяє успішному подоланню протидії суперника.
Головним положенням під час вдосконалення кидків у стрибку, незважаючи на індивідуальні особливості в техніці виконання є: 1.Контроль напрямку польоту вказівним пальцем. Для цього гравець має зосередити увагу на відстані між мізинцем та великим пальцем кисті, на якій лежить м’яч. Точно посередині розташовується вказівний палець (а не середній). Кінчик вказівного пальця є найбільш чутливим, тому під час кидків його потрібно використовувати у якості головного. Випускаючи м’яч з руки, гравець вказує цим пальцем на кошик. Якщо, наприклад, під час не точного кидка м’яч відскочив вліво від кошика, то це означає, що вказівний палець дуже далеко відхилився у цьому напрямку. Використання вказівного пальця, як головного є першою ознакою якісних рухів під час удосконалення техніки кидків.
Головне зусилля під час кидка однією рукою у стрибку потрібно створювати від передпліччя при розгинанні руки у ліктьовому суглобі. Структура рухів та швидкість є головними характеристиками успішного кидка однією рукою, оскільки рухи та швидкість тісно взаємопов’язані з зусиллям під час виконання кидка. Іноді гравці намагаються кинути м’яч у кошик тільки завдяки силі кисті раніше випрямленої руки. Але за допомогою розгинання передпліччя можна докласти потужніших та ефективніших зусиль. Це особливо важливо при виконанні кидків з далекої відстані. Під час кидка правою рукою гравець, утримуючи тулуб між м’ячем та захисником повертається ліворуч, одночасно виконуючи вперед-угору замах правою ногою, зігнутою у коліні.
Під час випрямлення руки в ліктьовому суглобі передпліччя, по можливості, потрібно утримувати у вертикальній площині. Кидки в стрибку виконуються найчастіше однією рукою. Тому, якщо передпліччя робочої руки знаходиться в одній вертикальній площині з м’ячем, то меншою буде необхідність у допомозі підтримуючої руки під час спрямування м’яча вгору. Активне використання підтримуючої руки є причиною виштовхування м’яча під час кидка та неправильного його обертання.
Під час польоту м’яча погляд має бути спрямований на кошик. Іноді гравці помиляються, спостерігаючи за польотом м’яча, замість того, щоб дивитись в ціль. Це призводить до неправильного супроводження м’яча та негативно впливає на результативність. Досвідчений гравець, як правило, утримує в полі зору кошик в цілому.
(30.03.2020) ВПРАВИ ДЛЯ НАВЧАННЯ
1.Із вихідного положення для кидка на відстані 50 см від стіни: ступні паралельно; утримуючи м’яч двома руками на рівні пояса, вистрибування угору поштовхом двох ніг з одночасним виносом м’яча у вихідне положення для кидка – зафіксувати м’яч у найвищій точці на стіні (без кидка притиснути м’яч до стіни).
2. Те саме на відстані 40–50 см від стіни. У найвищій точці робоча рука притискує м’яч до стіни.
3. Те саме, але виконується кидок у точку на стіні.
4.Кидок м’яча у кошик збоку від щита.
5.Кидок м’яча у кошик без відскоку від щита.
6.Ведення м’яча – зупинка у стійці баскетболіста – ноги трохи розставлені з опорного на п’ятках – кидок у кошик.
7.Кидок після ведення із зупинкою на відстані 1,5–2 м від кошика.
8.Кидки після ведення із зупинкою на різній відстані від кошика з відскоком від щита. 9.Кидки після ведення з боку від щита з різної відстані після зупинки.
Кидок зігнутою рукою зверху після подвійного кроку використовується у таких ситуаціях: 1) коли гравець отримує передачу під час проходу до кошика;
2) під час ведення м’яча, коли гравець обіграє захисника та проходить до кошика. Наближаючись справа до кошика гравець міцно утримує м’яч обома руками у той момент, коли права нога, під час бігу, ставиться на поверхню майданчика. Утримуючи тулуб між м’ячем та захисником, він робить крок лівою ногою й маховий рух коліна правої ноги вперед-вгору (подібно стрибку в висоту з розгону) й одночасно виносить м’яч обома руками якомога вище. Права рука позаду м’яча, кисть спрямована до кошика, м’яч підтримується лівою рукою, погляд спрямований на точку на щиті, що знаходиться вище й справа від кошика. У найвищому положенні після вистрибування гравець відхиляє ліву руку, у той час, коли права рука, кисть та пальці посилають м’яч у точку прицілювання рухом, схожим на захват кошика після вистрибування з розгону без м’яча. Під час наближення до кошика збоку доцільно використовувати щит для кидка. Після супроводження м’яча, гравець приземлюється на зігнуті в колінах ноги, щоб бути готовим до негайного руху для добивання м’яча або виходу у захист. Вправи для навчання
1. Після розбігу виконати подвійний крок перескакуючи послідовно правою, а потім лівою ногою через гімнастичні лави, відстань між якими 1,0–1,5 м.
2.Кидки м’яча в кошик з під щита.
3.Кидки м’яча в кошик з відстані 1,5–2 м, стоячи збоку до щита.
4.В парах. Партнер утримує м’яч на витягнутій руці. Гравець, пробігаючи повз партнера, бере м’яч двома руками, зробивши широкий перший крок правою ногою (кидок з правого боку), кроком лівої ноги відштовхується, зробивши маховий рух зігнутою у коліні правою ногою, завершуючи кидок у кошик в стрибку.
5. Те саме, але партнер підкидає м’яч вгору.
6. Те саме, але м’яч вперед-вгору підкидає сам гравець.
7. Те саме, але після передачі м’яча, яку робить партнер збоку.
8. Гравець на відстані 6 м від стіни. Ведення м’яча на місці (2–3 удари) – крок лівою – знову один удар – схопити м’яч обома руками, зробити великий крок правою ногою – крок лівою ногою – вистрибування вгору з кидком у ціль на стіні.
9.Вільне ведення по майданчику й час від часу кидок у ціль на стіні.
10. Обведення стійок, що закінчується кидком у кошик після подвійного кроку.
11. Ведення м’яча від середньої лінії – зупинка перед стійкою, ведучи м’яч на місці – раптовий ривок – прохід подвійним кроком та кидок у кошик.
(31.03.2020) КИДОК ОДНІЄЮ РУКОЮ ЗВЕРХУ
Оскільки техніка цього кидка, деякою мірою, однакова для усіх кидків однією рукою зверху, включаючи й кидок в стрибку, він має бути основним для кожного гравця. У початковому положенні тіло гравця розслаблене, коліна трохи зігнуті, правий лікоть трохи виведений вперед (для кидка правою рукою), права ступня спрямована до кошика, а ліва – під кутом 40–45 ° до нього.
М’яч утримується обома руками таким чином, щоб праве око (кидок правою рукою), верхня точка м’яча, лікоть та кошик знаходилися в одній вертикальній площині. Робоча рука, котрою виконується кидок, знаходиться на нижній та задній поверхні м’яча, пальці зручно розташовані на поверхні м’яча, долоня спрямована до кошика, м’яч утримується кінчиками пальців й лежить на передній частині долоні, ліва рука розташована на передній та нижній поверхні м’яча тильною поверхнею до кошика. Ця рука забезпечує рівновагу та контроль. У момент випуску м’яча вона відхиляється й зусилля створюється робочою рукою. У момент, коли гравець піднімається на носки й розгинає ноги, він одночасно розгинає робочу руку до повного випрямлення, а кисть плавно згинається вниз у променево-зап’ястковому суглобі. Такий рух надає м’ячу м’яке зворотне обертання у момент випуску, тобто м’яч не «кидають», а він викочується з кінчиків великого, вказівного та середнього пальців випрямленої руки, при цьому провідним є вказівний палець, що спрямований на ціль. Оскільки головні принципи виконання однією рукою з місця є характерними для усіх дистанційних кидків, його використовують й під час виконання штрафних кидків.
Вправи для навчання.
1.Кидок м’яча в кошик з місця з під щита.
2.Кидок м’яча в кошик під кутом до щита з відскоком від щита.
3.Кидки м’яча в кошик без відскоку від щита з середньої дистанції.
4.Кидки м’яча в кошик з відскоком від щита з середньої дистанції
5.Кидки м’яча в кошик з місця з середньої дистанції, знаходячись паралельно до щита. 6.Кидки м’яча в кошик з дальньої дистанції.
7.Кидки м’яча в кошик з дальньої дистанції з відскоком від щита.
(01.04.2020) ВИРИВАННЯ М"ЯЧА
Втративши володіння м’ячем, гравці переходять у захист, намагаючись відібрати м’яч у суперника й не дати можливості йому вільно виконати кидок у кошик. Для цього кожний гравець застосовує відволікаючі дії (фінти). Вибивання м’яча з рук суперника найкраще виконувати однією рукою рухом знизу-вгору, де захисник, наблизившись до нападаючого, коротким рухом руки з розкритою кистю вдаряє по м’ячу знизу вгору. Цей прийом ефективний, коли нападаючий, зловить м’яч у стрибку, й приземлюється на майданчик.
Більш складне вибивання (відбір) м’яча у гравця під час ведення. Захисник, рухаючись з однаковою швидкістю з нападаючим, вибирає момент, коли м’яч відскакує від підлоги, й найближчою до суперника рукою вибиває м’яч.
Виривання м’яча з рук суперника здійснюється так: захопивши міцно м’яч двома руками, різким обертальним рухом вгору або вниз виривають м’яч у суперника. Рух рук підсилюється поворотом тулуба.
Вправи для навчання.
1.Вправа виконується в парах: нападаючий з м’ячем та захисник. Нападаючий робить коротке ведення. Потім бере м’яч у дві руки, неначе він готується зробити кидок чи передачу. Захисник коротким рухом ближньої до м’яча руки намагається вибити його, не порушуючи правила. Вправу виконують 3–4 рази, міняючись по черзі.
2.Вправа виконується біля щита. Нападаючий кидає м’яч в щит та ловить його в стрибку. Захисник, в момент приземлення нападаючого, намагається як можна ближче переміститися до нього й різким рухом кисті знизу-вгору або зверху-вниз вибити його у нього.
3. Те саме, але захисник намагається вирвати м’яч у нападаючого, за рахунок різкого оберту м’яча.
4.Вправа виконується в парах. Нападаючий тримає м’яч в різних положеннях, захисник намагається вибити м’яч зверху-вниз або знизу-вгору.
5. Те саме, але захисник намагається вирвати м’яч різким обертальним рухом.
6.Вправа виконується в парах. Нападаючий веде м’яч по лінії майданчика. Захисник, зближуючись з ним паралельно, намагається вибити м’яч ближньою рукою у напрямку руху. 7.В парах. Обидва гравці тримаються за м’яч. По сигналу намагаються, ривком на себе та поворотом кистей до великого пальця однієї із кистей, вирвати м’яч.
ВЕДЕННЯ М"ЯЧА (24.03.2020)
Ведення м’яча – важливий та ефективний прийом гри. Застосовується, для організації швидкого переходу у напад, для індивідуального обігравання суперника з метою пройти під щит для кидка у кошик або для передачі партнеру та налагодження взаємодій з партнерами. Ведення – це прийом, за допомогою якого нападаючий гравець пересувається з м’ячем по майданчику, створюючи для себе або для партнерів сприятливі умови для кидка м’яча у кошик. Ведення дає змогу звільнитися від щільної опіки суперника, вийти з м’ячем з-під щита після успішної боротьби за відскік та організувати стрімку контратаку, поставити заслін партнеру або відволікати на якийсь час суперника, який очікує партнера, щоб потім передати м’яч для атаки. Ведення здійснюється послідовно м’якими поштовхами однією рукою (або почергово правою та лівою) вниз-вперед, при цьому гравець веде м’яч збоку-попереду від своїх ніг. Ноги потрібно згинати, щоб зберігати рівновагу та мати можливість швидко змінювати напрямок руху. Тулуб трохи подається вперед, плече й рука вільна від м’яча, не мають підпускати суперника до м’яча (але не відштовхувати його). Використовуються різні форми ведення: високе (швидкісне); низьке з укриванням м’яча; зі зміною темпу та ритму (ефективне під час обігравання захисника). Найпоширенішими способами ведення є: проста зміна напрямку, переведення м’яча перед собою з кроком убік; ведення з поворотом кругом; переведення м’яча за спиною. Комплексне застосування різноманітних способів залежить від ігрової ситуації. Для зміни напрямку переміщення під час ведення м’яча кисть накладають на бокову поверхню м’яча (протилежну новому напрямку руху), одночасно нахиляючи тулуб у бік повороту, а м’яч переводять з однієї руки на іншу. Під час обведення суперника прикривають тулубом, а ведення здійснюється дальньою від суперника рукою.
Вправи для навчання.
1. Гравці стоять на місці, тулуб нахилений вперед. Ноги зігнуті в колінних суглобах. Передпліччя паралельні підлозі, пальці розставлені як можна ширше. Рух передпліччям вгору приблизно на 10–15 см. Руки та кисті з трохи розслабленими пальцями опустити вниз на 30–40 см, утримуючи руку в такому положенні.
2.Ведення м’яча на місці: а) правою рукою; б) лівою рукою.
3. Те ж саме, але зміна рук відбувається по сигналу.
4.Ведення м’яча на місці (лівою-правою) рукою з різною висотою відскоку.
5.Ведення на місці з кроком однойменною (різнойменною) ногою вперед.
6. Те ж саме, з кроком однойменною (різнойменною) ногою назад.
7. Те ж саме, з кроком однойменною (різнойменною) ногою вбік.
8.Ведення на місці правою рукою з кроком лівою ногою вправо або вліво та повернення в початкове положення (при веденні лівою рукою – навпаки).
9.Ведення правою та лівою рукою з довільною зміною висоти відскоку.
10. Ведення м’яча правою та лівою рукою із зміною висоти відскоку по сигналу.
11. Довільне ведення м’яча бігом по прямій до певного орієнтиру.
12. Ведення м’яча: а) навколо ноги, виставивши вперед праву ногу. Правою рукою вести м’яч навколо правої ноги в одну, а потім в іншу сторону. Так само вести м’яч лівою рукою навколо виставленої лівої ноги; б) ведення навколо обох ніг.
13. Стоячи в паралельній стійці, вести м’яч перед собою спочатку на місці, переводячи його поперемінно з руки на руку, а потім у русі. Для зміни напрямку переміщення під час ведення м’яча кисть накладається на бокову поверхню м’яча (протилежну новому напрямку руху), одночасно нахиляючи тулуб у бік повороту, а м’яч переводять з однієї руки на іншу. Під час обведення суперники м’яч прикривають тулубом, а ведення здійснюється дальньою від суперника рукою.
Вправи для удосконалення
1.Ведення м’яча по колу: в ліву сторону – правою рукою, в праву сторону – лівою.
2.Ведення м’яча в русі з переведенням м’яча з однієї руки на іншу.
3. Обведення стійок з різних сторін.
4. Обведення стійок : правою рукою зліва, а лівою – з права.
5.Ведення м’яча зі зміною напрямку та висоти відскоку.
6.Ведення м’яча на майданчику 3 м 2 , намагаючись обігнати свого партнера, який виконує це саме. 7.Ведення м’яча на майданчику 3 м 2 , намагаючись вибити м’яч у свого партнера, який виконує це саме завдання.
Під час виконання кидка після зупинки правильне вихідне положення гравця значною мірою визначається роботою руху. Для цього використовується так званий стопорящий крок. Рухаючись по лівому краю, гравець повертається правим боком до кошика. В момент зупинки він робить стопорящий крок правою ногою, розвертаючи ступню у напрямку кошика. Приставляючи ліву ногу паралельно правій, гравець відштовхується догори.
Вправи для навчання та удосконалення техніки ведення м’яча
1.Ведення м’яча приставним кроком по боковим лініям.
2.Вправа виконується біля центрального та штрафних кіл. Стоячи спиною до кола, ведення м’яча в праву сторону лівою рукою, а в ліву сторону – правою.
3.Ведення м’яча між стійками, які розставлені по кривій, або ламаною лінією.
4.Ведення м’яча після прийому м’яча в русі.
5.Ведення м’яча після ловлі стрибком на паралельні ноги.
6.Ведення м’яча до бокових ліній в «коридорі» розміром 2–2,5 м.
7.Ведення м’яча спиною вперед.
8.Ведення м’яча з поворотами на 180 та 360 градусів.
9.В парах. Ведення м’яча на майданчику 3 м 2 намагаючись вибити м’яч у партнера.
10. В парах. Ведення м’яча з обведенням пасивного захисника.
11. В трійках. Ведення м’яча в трисекундній зоні. Двоє партнерів намагаються вибити м’яч.
(25.03.2020) Техніка гри у захисті
Техніка захисту підрозділяється на дві основні групи: а) техніка пересувань, б) техніка оволодіння м'ячем та протидії.
Техніка пересування
Стійка. Захисник має знаходитися в стійкому положенні на злегка зігнутих ногах, й бути завжди готовим перешкодити вихід нападаючого на зручну позицію для атаки кошика та отримання м'яча.
Стійка з виставленою вперед ногою. Застосовується при триманні гравця з м'ячем, коли необхідно перешкодити йому кинути в кошик або пройти під щит. Гравець на зігнутих ногах розташовується як правило, між нападаючим та щитом. Одну ногу він виставляє вперед, однойменну руку витягує вгору-вперед, попереджаючи очікуваний кидок, а іншу руку виставляє в бік-вниз, щоб перешкодити веденню м'яча в напрямку, найбільш небезпечному для корзини.
Стійка із ступнями на одній лінії. Використовується при опіці нападника, який готується в середній частині поля до проходу з веденням в праву чи ліву сторону.
Пересування. Напрямок та характер пересування захисника, як правило, залежать від дій нападаючого. Тому захисник завжди має зберігати положення рівноваги та бути готовим пересуватися в будь-якому напрямку, весь час змінюючи напрям бігу в сторони, вперед, назад (часто спиною вперед).
Техніка оволодіння м'ячем
Виривання м'яча. Якщо захиснику вдалося захопити м'яч, то перш за все треба спробувати вирвати його з рук суперника. Для цього потрібно захопити м'яч двома руками, після чого різко рвонути до себе, зробивши одночасно поворот тулубом.
Вибивання м'яча Вибивання м'яча з рук суперника. Захисник зближується з нападником, активно перешкоджаючи його діям з м'ячем. Для цього захисник виконує неглибокі випади з витягнутою до м'яча рукою, відступаючи потім у вихідну позицію.
Вибивання м'яча при веденні. У момент початку проходу нападаючого з веденням м'яча, захисник відступає або злегка протидіє тому, залишивши супернику прямий путь до кошика, й переслідує його, відтісняючи до бокової лінії. Потім захисник набирає таку ж швидкість, як нападник, й випередивши ритм ведення, вибиває м'яч найближчою до суперника рукою в момент прийому м'яча, який відскочив від майданчика.
Перехоплення м'яча Перехоплення м'яча при передачі. Успіх даного способу перехоплення залежить насамперед від своєчасності та швидкості дій захисника. У цьому випадку захиснику потрібно на короткій відстані набрати максимально можливу швидкість та випередити суперника на шляху польоту м'яча. Захисник плечем й руками відрізає прямий шлях суперникові до м'яча та оволодіває ним. Перехоплення м'яча при веденні. Здійснюється в момент, коли захисник наздоганяє нападника, що володіє м'ячем. Для цього захиснику необхідно підстроїтись до ритму та швидкості ведення м'яча, а потім, вийшовши із-за спини нападника, на мить раніше нього прийняти після відскоку м'яч на кисть найближчої руки й самому продовжувати вести м'яч, але в іншому напрямку.
Накривання м'яча під час кидка. Захисник, що має деяку перевагу перед нападником у зрості та стрибку, має спробувати перешкодити вильоту м'яча з рук під час кидку. Накривання м'яча може здійснюватися по ходу підстраховки гравця суперника. При накриванні м'яча потрібно уникати руху всієї руки (або рук) зверху-вниз, так як це часто призводить до персональних помилок, особливо при протидії кидку двома руками або однією рукою знизу. Відбивання м'яча під час кидка у стрибку. Ефективна протидія кидку у стрибку – дуже важке завдання, що вимагає від захисника мобілізації всіх сил, вміння та уваги. Кращим для відбиття м'яча з траєкторії польоту в кошик є момент, коли м'яч йде від кінчиків пальців руки й вже не контролюється нападаючим. Захисник має стрімко виходити для протидії кидку у стрибку, так як час від моменту відштовхування до моменту випуску м'яча дорівнює всього 0,18–0,20 сек. Оволодіння м'ячем у боротьбі за відскік у свого щита. Для кожного гравця команди, що захищається дуже важливо вміти впевнено заволодіти м'ячем, що відскочив від свого щита або корзини, так як команді доводиться виконувати цю операцію в середньому 25–30 разів за матч. Після кидка нападаючого, захисник має перегородити противнику шлях до щита, зайняти стійке положення, а потім боротися за відскік, швидко та своєчасно підстрибуючи для оволодіння м'ячем. Стрибок виконується поштовхом як однієї, так й двома ногами після невеликого розбігу або з місця. Високо підстрибнувши та заволодівши м'ячем, гравець при приземленні широко розводить ноги та згинає тулуб, щоб в умовах силової боротьби перешкодити противнику зайняти вигідне положення по відношенню до щита і м'яча. Потім м'яч енергійним рухом рук підтягується до тулуба й ховається за допомогою широко розставлених ліктів.
(26.03.2020) КИДКИ М"ЯЧА В КОШИК
Кидок у кошик є одним з найголовніших ігрових прийомів баскетболу, оскільки саме вік є кінцевою метою будь-якого ігрового епізоду. Кидок має бути логічним та відповідним до ігрової ситуації. Знати, коли треба кидати, так само необхідно, як й знати, коли не потрібно цього робити, тому дуже важливо вдосконалювати вміння гравців, правильно оцінювати ситуацію під час гри. Кидок виконується тоді, коли у гравця є реальна можливість досягти успіху. Кожний кидок виконується за визначеними принципами, котрі разом з правильною технікою складають уміння влучати в кошик.
Основні принципи при кидку: концентрація уваги на вибраній цілі перед, під час й після кидка; рівновага; ритмічний м’який рух; супроводження та контроль м’яча кінчиками пальців; природне обертання м’яча. Правильна техніка й постійна практика допоможуть некоординованому гравцю добитися успіху у виконанні кидків. Важливим аспектом координації рухів є визначення відстані до кошика під час кидка. Взаємодія роботи рук та очей триває десяті частки секунди, оскільки діаметр кошика дорівнює усього 45 см, а м’яча – 23 см, то не можна припускати великої похибки у розрахунку. Координація рухів окремих частин тіла значною мірою залежить від відстані та здійснюється, головним чином, передпліччям, кистю й пальцями. Незалежно від відстані та способу під час завершення кидка, рука (руки) має бути випрямленою у ліктьовому суглобі, а кисть продовжувати природній рух, супроводжуючи м’яч.
Створення зусиль. Розвиток зусиль під час кидка здійснюється: плавним рухом кисті та пальців вперед; швидким розгинанням руки різким рухом ліктя й м’яча; швидким випрямленням ніг у колінних суглобах з одночасним підніманням на носки. Під час кидка значна частина створеної енергії спрямовується на рух угору, після чого сила, що збереглася, забезпечується рухом рук, кистей та пальців для досягнення м’ячем кошика.
Використання кінчиків пальців для створення кінцевого руху. Сили, що прикладені до м’яча, мають пройти через кінчики пальців. Це дає можливість пальцями підправити траєкторію у момент випуску м’яча та забезпечує легке природне зворотне обертання. Кидки можуть виконуватися однією або двома руками, в опорному та безопорному положеннях з далекої, середньої та близької відстані від кошика.
Кидок м’яча двома руками від грудей. У вихідному положенні ноги зручно розташовуються на ширині плечей, але кожний гравець має визначити розташування ніг у такому положенні, яке придає йому впевненість та рівновагу під час кидка. Вага тіла розподіляється на передній частині ступні (п’ятки ледь торкаються підлоги); обидві ноги зігнуті у колінах, тулуб трохи нахилений та спрямований вперед.
Пальці широко розставлені, вказівні та великі пальці на одній лінії, великі пальці розташовані близько один до одного на задній поверхні м’яча. М’яч зручно утримується кінчиками пальців обох рук на відстані близько 30 см попереду тулуба та трохи нижче рівня підборіддя. Лікті тримають близько до тулуба, голову – прямо, погляд спрямований на точку прицілювання.
Виконання кидка здійснюється одночасним розгинанням рук та ніг (піднімання на носки й випрямлення ніг у колінах та рук у ліктях), з одночасним розгинанням кистей та пальців у напрямку кошика, що надає м’ячу зворотного обертання.
Супроводження виконується продовженням руху великих пальців у середину-вниз. Руки залишаються трохи зігнутими у ліктях, долонями назовні. Погляд фіксує ціль протягом усього руху під час кидка. При кидках у кошик з відскоком від щита точка прицілювання – ближчий верхній кут прямокутника на щиті.
(27.03.2020) ВПРАВИ ДЛЯ НАВЧАННЯ
1. На відстані 1,5–2 м від щита (зліва-справа) кидки м’яча в кошик з місця з попаданням м’яча в верхній найближчий кут прямокутника.
2.Кидки м’яча в кошик після ведення та двох кроків з боку від щита.
3.Кидки м’яча в кошик після зустрічної передачі м’яча з боку від щита.
4.Кидки м’яча в кошик з середньої дистанції (з місця).
5.Кидки м’яча в кошик після руху, взявши м’яч з рук партнера та зробивши два кроки. 6.Кидки м’яча в кошик після ведення з дальньої дистанції.
7.Кидки м’яча в кошик по центру щита після ведення.
8.Кидки м’яча в кошик з середньої дистанції після ведення та двох кроків.
9.Кидки м’яча в кошик збоку від щита після ведення та зупинки стрибком.
10. Кидки м’яча в кошик після ведення зупинкою стрибком, знаходячись паралельно щиту: а) з близької дистанції; б) з дальньої дистанції.
Кидок однією рукою у стрибку – основний засіб атаки у сучасному баскетболі. Техніка виконання кидка однією рукою у стрибку, по суті така сама, як й кидка з місця. Тому, якщо кидки з місця опановані, то порівняно легко можна розширити арсенал кидків у стрибку. Оскільки рух м’ячу надається рукою, кистю й пальцями, то цей кидок виконується найчастіше з близької та середньої дистанції, хоча деякі гравці влучають в кошик з відстані 8 м та більше. Від рівноваги, відстані до кошика та активності захисту стрибок може бути виконаний вертикально, з відхиленням вперед або назад. Ноги розташовані на ширині плечей або трохи вужче, стопи паралельні або не значно відхилені одна від одної. Техніка кидка однією рукою у стрибку залежить від відстані та особливостей протидії суперника. Наприклад, техніка кидка правою рукою з середньої відстані складається з таких фаз: - підготовча фаза: гравець, отримавши м’яч у русі, відразу робить підсід стопорящим кроком лівою ногою, потім приставляє праву ногу, згинаючи руки у ліктях, виносить м’яч двома руками над головою, підтримуючи його лівою рукою збоку-зверху; - основна фаза: поштовхом двох ніг гравець вистрибує угору, повернувшись тулубом прямо до кошика. У найвищій точці вистрибування він спрямовує м’яч до кошика енергійним, але плавним рухом кисті та пальців, випрямляючи праву руку вперед-угору. При цьому м’ячу надається зворотне обертання. У момент початку руху правої кисті ліва рука знімається з м’яча. Відстань від місця вистрибування з поверхні майданчика має бути мінімальною й становити не більше 25–30 см, що дозволяє уникнути зіткнення з захисником. Під час виконання кидка з близької або середньої відстані не потрібна велика амплітуда розгинання руки з м’ячем. Основним кидковим рухом стає рух кисті й пальців, завдяки яким підвищується рівень положення м’яча безпосередньо перед кидком та точкою випуску м’яча, що сприяє успішному подоланню протидії суперника.
Головним положенням під час вдосконалення кидків у стрибку, незважаючи на індивідуальні особливості в техніці виконання є: 1.Контроль напрямку польоту вказівним пальцем. Для цього гравець має зосередити увагу на відстані між мізинцем та великим пальцем кисті, на якій лежить м’яч. Точно посередині розташовується вказівний палець (а не середній). Кінчик вказівного пальця є найбільш чутливим, тому під час кидків його потрібно використовувати у якості головного. Випускаючи м’яч з руки, гравець вказує цим пальцем на кошик. Якщо, наприклад, під час не точного кидка м’яч відскочив вліво від кошика, то це означає, що вказівний палець дуже далеко відхилився у цьому напрямку. Використання вказівного пальця, як головного є першою ознакою якісних рухів під час удосконалення техніки кидків.
Головне зусилля під час кидка однією рукою у стрибку потрібно створювати від передпліччя при розгинанні руки у ліктьовому суглобі. Структура рухів та швидкість є головними характеристиками успішного кидка однією рукою, оскільки рухи та швидкість тісно взаємопов’язані з зусиллям під час виконання кидка. Іноді гравці намагаються кинути м’яч у кошик тільки завдяки силі кисті раніше випрямленої руки. Але за допомогою розгинання передпліччя можна докласти потужніших та ефективніших зусиль. Це особливо важливо при виконанні кидків з далекої відстані. Під час кидка правою рукою гравець, утримуючи тулуб між м’ячем та захисником повертається ліворуч, одночасно виконуючи вперед-угору замах правою ногою, зігнутою у коліні.
Під час випрямлення руки в ліктьовому суглобі передпліччя, по можливості, потрібно утримувати у вертикальній площині. Кидки в стрибку виконуються найчастіше однією рукою. Тому, якщо передпліччя робочої руки знаходиться в одній вертикальній площині з м’ячем, то меншою буде необхідність у допомозі підтримуючої руки під час спрямування м’яча вгору. Активне використання підтримуючої руки є причиною виштовхування м’яча під час кидка та неправильного його обертання.
Під час польоту м’яча погляд має бути спрямований на кошик. Іноді гравці помиляються, спостерігаючи за польотом м’яча, замість того, щоб дивитись в ціль. Це призводить до неправильного супроводження м’яча та негативно впливає на результативність. Досвідчений гравець, як правило, утримує в полі зору кошик в цілому.
(30.03.2020) ВПРАВИ ДЛЯ НАВЧАННЯ
1.Із вихідного положення для кидка на відстані 50 см від стіни: ступні паралельно; утримуючи м’яч двома руками на рівні пояса, вистрибування угору поштовхом двох ніг з одночасним виносом м’яча у вихідне положення для кидка – зафіксувати м’яч у найвищій точці на стіні (без кидка притиснути м’яч до стіни).
2. Те саме на відстані 40–50 см від стіни. У найвищій точці робоча рука притискує м’яч до стіни.
3. Те саме, але виконується кидок у точку на стіні.
4.Кидок м’яча у кошик збоку від щита.
5.Кидок м’яча у кошик без відскоку від щита.
6.Ведення м’яча – зупинка у стійці баскетболіста – ноги трохи розставлені з опорного на п’ятках – кидок у кошик.
7.Кидок після ведення із зупинкою на відстані 1,5–2 м від кошика.
8.Кидки після ведення із зупинкою на різній відстані від кошика з відскоком від щита. 9.Кидки після ведення з боку від щита з різної відстані після зупинки.
Кидок зігнутою рукою зверху після подвійного кроку використовується у таких ситуаціях: 1) коли гравець отримує передачу під час проходу до кошика;
2) під час ведення м’яча, коли гравець обіграє захисника та проходить до кошика. Наближаючись справа до кошика гравець міцно утримує м’яч обома руками у той момент, коли права нога, під час бігу, ставиться на поверхню майданчика. Утримуючи тулуб між м’ячем та захисником, він робить крок лівою ногою й маховий рух коліна правої ноги вперед-вгору (подібно стрибку в висоту з розгону) й одночасно виносить м’яч обома руками якомога вище. Права рука позаду м’яча, кисть спрямована до кошика, м’яч підтримується лівою рукою, погляд спрямований на точку на щиті, що знаходиться вище й справа від кошика. У найвищому положенні після вистрибування гравець відхиляє ліву руку, у той час, коли права рука, кисть та пальці посилають м’яч у точку прицілювання рухом, схожим на захват кошика після вистрибування з розгону без м’яча. Під час наближення до кошика збоку доцільно використовувати щит для кидка. Після супроводження м’яча, гравець приземлюється на зігнуті в колінах ноги, щоб бути готовим до негайного руху для добивання м’яча або виходу у захист. Вправи для навчання
1. Після розбігу виконати подвійний крок перескакуючи послідовно правою, а потім лівою ногою через гімнастичні лави, відстань між якими 1,0–1,5 м.
2.Кидки м’яча в кошик з під щита.
3.Кидки м’яча в кошик з відстані 1,5–2 м, стоячи збоку до щита.
4.В парах. Партнер утримує м’яч на витягнутій руці. Гравець, пробігаючи повз партнера, бере м’яч двома руками, зробивши широкий перший крок правою ногою (кидок з правого боку), кроком лівої ноги відштовхується, зробивши маховий рух зігнутою у коліні правою ногою, завершуючи кидок у кошик в стрибку.
5. Те саме, але партнер підкидає м’яч вгору.
6. Те саме, але м’яч вперед-вгору підкидає сам гравець.
7. Те саме, але після передачі м’яча, яку робить партнер збоку.
8. Гравець на відстані 6 м від стіни. Ведення м’яча на місці (2–3 удари) – крок лівою – знову один удар – схопити м’яч обома руками, зробити великий крок правою ногою – крок лівою ногою – вистрибування вгору з кидком у ціль на стіні.
9.Вільне ведення по майданчику й час від часу кидок у ціль на стіні.
10. Обведення стійок, що закінчується кидком у кошик після подвійного кроку.
11. Ведення м’яча від середньої лінії – зупинка перед стійкою, ведучи м’яч на місці – раптовий ривок – прохід подвійним кроком та кидок у кошик.
(31.03.2020) КИДОК ОДНІЄЮ РУКОЮ ЗВЕРХУ
Оскільки техніка цього кидка, деякою мірою, однакова для усіх кидків однією рукою зверху, включаючи й кидок в стрибку, він має бути основним для кожного гравця. У початковому положенні тіло гравця розслаблене, коліна трохи зігнуті, правий лікоть трохи виведений вперед (для кидка правою рукою), права ступня спрямована до кошика, а ліва – під кутом 40–45 ° до нього.
М’яч утримується обома руками таким чином, щоб праве око (кидок правою рукою), верхня точка м’яча, лікоть та кошик знаходилися в одній вертикальній площині. Робоча рука, котрою виконується кидок, знаходиться на нижній та задній поверхні м’яча, пальці зручно розташовані на поверхні м’яча, долоня спрямована до кошика, м’яч утримується кінчиками пальців й лежить на передній частині долоні, ліва рука розташована на передній та нижній поверхні м’яча тильною поверхнею до кошика. Ця рука забезпечує рівновагу та контроль. У момент випуску м’яча вона відхиляється й зусилля створюється робочою рукою. У момент, коли гравець піднімається на носки й розгинає ноги, він одночасно розгинає робочу руку до повного випрямлення, а кисть плавно згинається вниз у променево-зап’ястковому суглобі. Такий рух надає м’ячу м’яке зворотне обертання у момент випуску, тобто м’яч не «кидають», а він викочується з кінчиків великого, вказівного та середнього пальців випрямленої руки, при цьому провідним є вказівний палець, що спрямований на ціль. Оскільки головні принципи виконання однією рукою з місця є характерними для усіх дистанційних кидків, його використовують й під час виконання штрафних кидків.
Вправи для навчання.
1.Кидок м’яча в кошик з місця з під щита.
2.Кидок м’яча в кошик під кутом до щита з відскоком від щита.
3.Кидки м’яча в кошик без відскоку від щита з середньої дистанції.
4.Кидки м’яча в кошик з відскоком від щита з середньої дистанції
5.Кидки м’яча в кошик з місця з середньої дистанції, знаходячись паралельно до щита. 6.Кидки м’яча в кошик з дальньої дистанції.
7.Кидки м’яча в кошик з дальньої дистанції з відскоком від щита.
(01.04.2020) ВИРИВАННЯ М"ЯЧА
Втративши володіння м’ячем, гравці переходять у захист, намагаючись відібрати м’яч у суперника й не дати можливості йому вільно виконати кидок у кошик. Для цього кожний гравець застосовує відволікаючі дії (фінти). Вибивання м’яча з рук суперника найкраще виконувати однією рукою рухом знизу-вгору, де захисник, наблизившись до нападаючого, коротким рухом руки з розкритою кистю вдаряє по м’ячу знизу вгору. Цей прийом ефективний, коли нападаючий, зловить м’яч у стрибку, й приземлюється на майданчик.
Більш складне вибивання (відбір) м’яча у гравця під час ведення. Захисник, рухаючись з однаковою швидкістю з нападаючим, вибирає момент, коли м’яч відскакує від підлоги, й найближчою до суперника рукою вибиває м’яч.
Виривання м’яча з рук суперника здійснюється так: захопивши міцно м’яч двома руками, різким обертальним рухом вгору або вниз виривають м’яч у суперника. Рух рук підсилюється поворотом тулуба.
Вправи для навчання.
1.Вправа виконується в парах: нападаючий з м’ячем та захисник. Нападаючий робить коротке ведення. Потім бере м’яч у дві руки, неначе він готується зробити кидок чи передачу. Захисник коротким рухом ближньої до м’яча руки намагається вибити його, не порушуючи правила. Вправу виконують 3–4 рази, міняючись по черзі.
2.Вправа виконується біля щита. Нападаючий кидає м’яч в щит та ловить його в стрибку. Захисник, в момент приземлення нападаючого, намагається як можна ближче переміститися до нього й різким рухом кисті знизу-вгору або зверху-вниз вибити його у нього.
3. Те саме, але захисник намагається вирвати м’яч у нападаючого, за рахунок різкого оберту м’яча.
4.Вправа виконується в парах. Нападаючий тримає м’яч в різних положеннях, захисник намагається вибити м’яч зверху-вниз або знизу-вгору.
5. Те саме, але захисник намагається вирвати м’яч різким обертальним рухом.
6.Вправа виконується в парах. Нападаючий веде м’яч по лінії майданчика. Захисник, зближуючись з ним паралельно, намагається вибити м’яч ближньою рукою у напрямку руху. 7.В парах. Обидва гравці тримаються за м’яч. По сигналу намагаються, ривком на себе та поворотом кистей до великого пальця однієї із кистей, вирвати м’яч.
8. Те саме, але один із гравців намагається вирвати м’яч, повертаючи
одночасно тулуб та кисті.
(02.04.2020) ПЕРЕХОПЛЮВАННЯ М"ЯЧА
Перехоплювання м’яча використовують для заволодіння м’ячем під час передач суперника. Уважно спостерігаючи за грою, захисник визначає можливий напрямок у момент передачі та швидко з’являється перед суперником, намагаючись заволодіти м’ячем. Тому захиснику необхідно на короткій відстані та на максимальній швидкості випередити суперника на шляху до м’яча. Щоб уникнути зіткнення з нападаючим, захисник трохи відхиляється від нього. Після оволодіння м’ячем йому краще відразу перейти на ведення з метою уникнення порушень правил.
Вправи для навчання
1.Вправа біля стінки. Гравець кидає м’яч в стінку й ловить його: варіанти: а) стоячи під кутом 90 ° до стінки; б) стоячи спиною до стіни; в) вискочивши із-за спини партнера, який стоїть на відстані 2–2,5 м.
2. Захисник розташовується перед нападаючим у захисній позі, обличчям до нападаючого. В 5-ти м за спиною у нього стоїть ще один нападаючий з м’ячем. Він передає м’яч партнеру, використовуючи передачу з відскоком від підлоги, пряму чи з невеликим накиданням. Після передачі подається команда «Гоп», захисник миттєво повертається, відшукуючи поглядом м’яч, й намагається заволодіти ним або відбити його чи змінити напрямок польоту.
Накривання м’яча використовують, коли нападаючий кидає його у кошик. Накривання здійснюють попереду та позаду. Для цього захисник вистрибує вгору й накладає кисть на м’яч у той момент, коли суперник готовий випустити його з рук. Важливо вистрибнути з деяким випередженням та уникнути руху рукою вперед-вниз.
(03.04.2020) ВІДБИВАННЯ М"ЯЧА
Відбивання м’яча під час кидка у стрибку – ефективна протидія кидку. Але це завдання важке й вимагає від захисника мобілізації усіх сил, вмінь та уваги, стрибучості. Найкращим моментом для відбивання є політ м’яча у кошик, коли він не контролюється нападаючим. Вправи для вивчення
1.Вправа виконується в парах: один нападаючий, другий захисник. Нападаючий у повільному темпі виконує кидок з місця, захисник вистрибує та намагається накрити м’яч. Поступово темп кидка збільшується.
2. Після підбору м’яча гравець з відстані 2–3 м віддає м’яч нападаючому, готовому до кидка. Останній ловить м’яч та максимально швидко виконує кидок по кошику в стрибку. Гравець, який передав м’яч, стає захисником та намагається накрити м’яч. Потім гравці міняються ролями.
3. Нападаючий, обходить захисника та кидає м’яч в кошик. Захисник, доганяючи його, стрибає збоку чи ззаду й намагається накрити м’яч. Гра продовжується до певної кількості попадань чи накривань м’яча, а потім гравці міняються місцями.
4. Гра 1×1 з намаганням накрити кидок суперника.
ВІДВОЛІКАЮЧІ ДІЇ (ФІНТИ)
Відволікаючі дії (фінти) – це досить складний ігровий прийом. В техніці виконання фінтів розрізняють дві частини: початковий рух (удаваний) та заключний (справжній). Удаваний рух треба виконувати так, щоб суперник сприйняв його як справжній та виконав відповідну захисну дію. Другу частину дій – справжню – нападаючий здійснює в іншому напрямку й значно швидше.
Фінти без м’яча використовують, щоб звільнитися від щільної опіки захисника. Для цього, нападаючий виконує неочікувану зміну швидкості переміщення, удаваний рух в один бік з різким прискоренням у протилежному напрямку, неочікувані зупинки після швидкого бігу, повороти тощо.
Фінти з м’ячем більш різноманітні. Їх здійснюють для виконання передач без перешкод, кидків, ведення м’яча. Фінт на кидок м’яча у кошик полягає в тому, що під час першої частини руху, нападаючий діями рук, голови, мімікою показує, що буде кидати м’яч у кошик. Коли захисник реагує на ці дії та підніме руки, щоб протидіяти кидку, нападаючий під руками суперника переходить на ведення, або розвертається у протилежному напрямку. Фінт на ведення м’яча (удаване ведення). Нападаючий робить випад вперед-в сторону, показуючи, що збирається обійти захисника. Як тільки той зробить крок у цьому напрямку, нападаючий, різко відштовхнувшись виставленою вперед ногою, й зробивши крок в інший бік, переходить на ведення з протилежного боку від захисника. Найбільш складні фінти в русі, що виконуються в сполученні з веденням, зі зміною напрямку, удаваними рухами тулубом, зміною рук і т. д.
Вправи для навчання
1. Гравець стоїть з м’ячем біля стінки під кутом 90 ° . Виконує відволікаючий рух – передачу м’яча двома руками – різко повертається лицем до стінки та робить справжню передачу в стіну.
2.В трійках. Знаходяться два нападаючі на відстані 3 м, між ними захисник. Нападаючий імітує передачу м’яча двома руками зверху. Коли захисник робить крок назустріч, нападаючий робить справжню передачу під руку захисника з відскоком від майданчика.
3.В парах. Нападаючий виконує одне ведення та імітує прохід до кошика. Коли захисник відскочить від нього, виконує кидок в кошик.
4. Те саме, тільки виконує рух на передачу з веденням проходить до кошика.
5. Те саме, тільки рухається на кидок в кошик, а захисник робить крок вперед, на зустрічному русі виконується ведення та кидок.
6.В парах. Нападаючий з м’ячем робить фінт на прохід захисника з правого боку, коли захисник робить крок з права, різким рухом проходить його зліва.
(02.04.2020) ПЕРЕХОПЛЮВАННЯ М"ЯЧА
Перехоплювання м’яча використовують для заволодіння м’ячем під час передач суперника. Уважно спостерігаючи за грою, захисник визначає можливий напрямок у момент передачі та швидко з’являється перед суперником, намагаючись заволодіти м’ячем. Тому захиснику необхідно на короткій відстані та на максимальній швидкості випередити суперника на шляху до м’яча. Щоб уникнути зіткнення з нападаючим, захисник трохи відхиляється від нього. Після оволодіння м’ячем йому краще відразу перейти на ведення з метою уникнення порушень правил.
Вправи для навчання
1.Вправа біля стінки. Гравець кидає м’яч в стінку й ловить його: варіанти: а) стоячи під кутом 90 ° до стінки; б) стоячи спиною до стіни; в) вискочивши із-за спини партнера, який стоїть на відстані 2–2,5 м.
2. Захисник розташовується перед нападаючим у захисній позі, обличчям до нападаючого. В 5-ти м за спиною у нього стоїть ще один нападаючий з м’ячем. Він передає м’яч партнеру, використовуючи передачу з відскоком від підлоги, пряму чи з невеликим накиданням. Після передачі подається команда «Гоп», захисник миттєво повертається, відшукуючи поглядом м’яч, й намагається заволодіти ним або відбити його чи змінити напрямок польоту.
Накривання м’яча використовують, коли нападаючий кидає його у кошик. Накривання здійснюють попереду та позаду. Для цього захисник вистрибує вгору й накладає кисть на м’яч у той момент, коли суперник готовий випустити його з рук. Важливо вистрибнути з деяким випередженням та уникнути руху рукою вперед-вниз.
(03.04.2020) ВІДБИВАННЯ М"ЯЧА
Відбивання м’яча під час кидка у стрибку – ефективна протидія кидку. Але це завдання важке й вимагає від захисника мобілізації усіх сил, вмінь та уваги, стрибучості. Найкращим моментом для відбивання є політ м’яча у кошик, коли він не контролюється нападаючим. Вправи для вивчення
1.Вправа виконується в парах: один нападаючий, другий захисник. Нападаючий у повільному темпі виконує кидок з місця, захисник вистрибує та намагається накрити м’яч. Поступово темп кидка збільшується.
2. Після підбору м’яча гравець з відстані 2–3 м віддає м’яч нападаючому, готовому до кидка. Останній ловить м’яч та максимально швидко виконує кидок по кошику в стрибку. Гравець, який передав м’яч, стає захисником та намагається накрити м’яч. Потім гравці міняються ролями.
3. Нападаючий, обходить захисника та кидає м’яч в кошик. Захисник, доганяючи його, стрибає збоку чи ззаду й намагається накрити м’яч. Гра продовжується до певної кількості попадань чи накривань м’яча, а потім гравці міняються місцями.
4. Гра 1×1 з намаганням накрити кидок суперника.
ВІДВОЛІКАЮЧІ ДІЇ (ФІНТИ)
Відволікаючі дії (фінти) – це досить складний ігровий прийом. В техніці виконання фінтів розрізняють дві частини: початковий рух (удаваний) та заключний (справжній). Удаваний рух треба виконувати так, щоб суперник сприйняв його як справжній та виконав відповідну захисну дію. Другу частину дій – справжню – нападаючий здійснює в іншому напрямку й значно швидше.
Фінти без м’яча використовують, щоб звільнитися від щільної опіки захисника. Для цього, нападаючий виконує неочікувану зміну швидкості переміщення, удаваний рух в один бік з різким прискоренням у протилежному напрямку, неочікувані зупинки після швидкого бігу, повороти тощо.
Фінти з м’ячем більш різноманітні. Їх здійснюють для виконання передач без перешкод, кидків, ведення м’яча. Фінт на кидок м’яча у кошик полягає в тому, що під час першої частини руху, нападаючий діями рук, голови, мімікою показує, що буде кидати м’яч у кошик. Коли захисник реагує на ці дії та підніме руки, щоб протидіяти кидку, нападаючий під руками суперника переходить на ведення, або розвертається у протилежному напрямку. Фінт на ведення м’яча (удаване ведення). Нападаючий робить випад вперед-в сторону, показуючи, що збирається обійти захисника. Як тільки той зробить крок у цьому напрямку, нападаючий, різко відштовхнувшись виставленою вперед ногою, й зробивши крок в інший бік, переходить на ведення з протилежного боку від захисника. Найбільш складні фінти в русі, що виконуються в сполученні з веденням, зі зміною напрямку, удаваними рухами тулубом, зміною рук і т. д.
Вправи для навчання
1. Гравець стоїть з м’ячем біля стінки під кутом 90 ° . Виконує відволікаючий рух – передачу м’яча двома руками – різко повертається лицем до стінки та робить справжню передачу в стіну.
2.В трійках. Знаходяться два нападаючі на відстані 3 м, між ними захисник. Нападаючий імітує передачу м’яча двома руками зверху. Коли захисник робить крок назустріч, нападаючий робить справжню передачу під руку захисника з відскоком від майданчика.
3.В парах. Нападаючий виконує одне ведення та імітує прохід до кошика. Коли захисник відскочить від нього, виконує кидок в кошик.
4. Те саме, тільки виконує рух на передачу з веденням проходить до кошика.
5. Те саме, тільки рухається на кидок в кошик, а захисник робить крок вперед, на зустрічному русі виконується ведення та кидок.
6.В парах. Нападаючий з м’ячем робить фінт на прохід захисника з правого боку, коли захисник робить крок з права, різким рухом проходить його зліва.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.